Глава МЗС Данії: Ви просто не маєте іншого шляху, крім створення реформованої України

0

Автор: Сергій Сидоренко
Джерело: Європейська правда

Пересічні українці як правило, не сприймають Данію як лобіста України – знання про цю державу у нас обмежені. Та дипломати й міжнародники знають, що Копенгаген насправді є другом Києва. Приміром, нещодавні пропозиції про посилення допомоги Україні вніс саме данський міністр закордонних справ Крістіан Єнсен.

Двозначно виглядала історія з заявою Крістіана Єнсена, що за умови відсутності поступу у здійсненні реформ зберегти санкції проти РФ буде важко – згодом міністр у своєму Твіттері заявив, що повідомлення Reuters не повністю відбиває його позицію, але чіткого спростування цієї новини так і не з’явилося.

Ситуація справді виявилася непростою. Ні, ми не втратили Данію – ця країна лишається другом нашої держави. Але Крістіан Єнсен відверто каже, що не всі країни ЄС дотримуються такої ж позиції, як він.

Нещодавно Reuters процитували Вашу заяву про те, що в разі бездіяльності України у здійсненні реформ зберегти санкції проти РФ буде важко. Чи це правда?

Ця фраза була вирвана  з контексту нашої розмови. Насправді я говорив про те, що Україна зробила дуже багато для виконання Мінських угод, а Росія – надто мало. Але Україні дійсно залишилося дещо зробити – зовсім небагато. Так, я дійсно наприкінці зазначив, що Україна має зробити дещо більше.

Та якщо Україна проведе реформи, передбачені Мінськими домовленостями, а Росія продовжить нічого не робити – не забере з української території своїх солдатів, не відведе свою зброю, не буде дотримуватися перемир’я і не віддасть Україні контроль за кордоном – санкції точно будуть продовжені. 

Але все ж таки, чи означає це, що в разі невиконання Україною тієї частини Мінська, яка залишилася, санкції проти РФ можуть бути зняті?

Перш за все, підкреслю, що ми – Данія – голосуватимемо за збереження санкцій проти РФ доти, доки Росія не виконає всі вимоги Мінських угод. Та водночас в ЄС є країни, які вимагають більшого, коли йдеться про продовження санкцій проти Росії.

Ми будемо працювати зі свого боку, щоб санкції були продовжені, але Україна так само має зробити кроки зі свого боку.

Коли Ви кажете про кроки, які в ЄС чекають від України – про що саме йдеться? Про конституційну реформу чи про щось інше?

Так, у тому числі і про конституційну реформу. І це питання дуже чутливе. Але можна говорити, що йдеться в цілому про вимоги Мінських угод. Це дасть нам важіль для того, щоб тиснути на Росію. Продовжити санкції справді важливо. Але найпростіше це буде зробити, якщо Україна виконає свою частину зобов’язань за Мінською угодою.

Але ми вже не виконали вимогу щодо Конституції – Рада мала схвалити зміни не пізніше січня. Чимало юристів вважають, що тепер конституційна реформа відкладена щонайменше на рік. Чи можна говорити, що в такому разі ми програли цю гру?

Буде надто радикально говорити, що ви втратите підтримку Європи навіть у цьому разі. Ми розуміємо, що Україна опинилася в дуже непростій ситуації. І ми готові допомагати Україні не лише шляхом санкцій, але також у здійсненні реформ. І докладемо свої ресурси та свої знання для того, щоби сприяти Києву.

А хто, на Ваш погляд, є головною перешкодою у здійсненні реформ? Адже кожна проблема завжди має ім’я.

Це не моя роль – коментувати, хто міг і хто не міг бути відповідальним за це. Важливо не це – важливо, щоби Україна подолала нинішні перепони на шляху до реформування.

Будемо відверті: чи перетнули ми “червону лінію”, за якою буде розчарування країн ЄС?

Насправді Україна вже пройшла значний шлях у реформуванні суспільства, політичної та економічної систем після Майдану. І я вражений прогресом, який є наразі.

Зараз процес реформ досяг вирішальної точки, точки роздоріжжя, і я сподіваюся побачити, що у Вас знову буде політична воля для того, щоб активно просувати програму змін.

Вважаю, що Ви справді не маєте життєздатної альтернативи – іншої, аніж створення реформованої та модернізованої України. Євросоюз і Данія і надалі надаватимуть суттєву фінансову та технічну підтримку процесу реформ в Україні.

Нещодавно Данія надала до ради ЄС документ, присвячений Україні. Там виявилося чимало ідей, включно з пропозицією створити посаду віце-прем’єра з євроінтеграції. Як її сприйняла Україна?

Ідея віце-прем’єра – важлива, але не єдина. Головний наголос – допомогти Україні реформувати систему прокуратури та судову систему. Я взяв на себе ініціативу розширення підтримки ЄС для процесу реформ після того, як зустрівся з міністром Клімкіним в Копенгагені в листопаді минулого року.

Ця ініціатива є закликом до інших країни ЄС створити помітнішу та орієнтовану на результат підтримку Євросоюзом України, а також краще координувати зусилля ЄС та країн-членів у їхній взаємодії з Україною. Як поліпшити цю координацію з українського боку?

Але вирішувати, звісно, має український уряд. Ініціативу Данії Україна сприйняла позитивно – Клімкін привітав її на зустрічі з групою країн-друзів України, яка відбулася 18 січня.

Які новини щодо безвізового режиму? Чи буде він наданий цього літа?

Данія підтримує візову лібералізацію. Та важливо, щоби Україна виконала свої зобов’язання щодо виконання критеріїв, встановлених Європейською комісією. Надання безвізового режиму залежатиме від прогресу, який покаже Україна.

Share.

Comments are closed.