facebooktwittergoogle_pluslinkedinyoutube

Народна дипломатія в Австралії: інтерв’ю з Ольгою Олейніковою

Проект Global Ukraine розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення глобальної комунікативної платформи, яка допоможе розвинути нові спільні проекти. Рубрика Global Ukrainians розповідає про новостворені пост-майданні рухи та українських лідерів глобального масштабу, їхні внески та майбутні проекти на підтримку боротьби українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України. Для кращого розуміння ситуації у Австралії, ми звернулись до глобальної та проактивної українки – Ольги Олейнікової.

nda2

Ольга Олейнікова, представниця мережі Global Ukrainians в Австралії

GU: Розкажіть, будь ласка, про себе.

Родом я з Києва, приїхала до Сіднея у 2012 році робити докторську дисертацію в Сіднейському Університеті (University of Sydney), присвячену пострадянській українській імміграції до Австралії (1991-2013). Головний фокус проекту на біфуркації мігрантів на дві когорти – тих, хто втілює життєві стратегії «досягнення», та тих, хто втілює життєву програму «виживання». Я провела 51 інтерв’ю з українськими мігрантами Австралії, а точніше в Сіднеї та Вологонзі. Даний матеріал надзвичайно насичив мою докторську дисертацію реальними історіями українських мігрантів, що робить роботу цікавою та зрозумілою для пересічної людини, а не лише для науковців.

В Україні, перед приїздом до Австралії, я працювала в міжнародних компаніях з маркетингових досліджень у відділах, як кількісних, так і якісних Ad Hoc досліджень. Це були комерційні дослідження, не  соціальні. У певний час я зрозуміла, що хочу бути суспільно корисною, змінити світ на краще та висвітлити ту соціальну тематику, яка є недослідженою. Даною темою виявилася пострадянська міграція до Австралії. І я вирішила, що потрібно приїхати до Австралії і заповнити цю прогалину та освітлити, ким є українці, які приїжджають до Австралії у сучасний період. Сподіваюсь, мені це вдалося і всі зацікавлені зможуть прочитати мою роботу та знайти для себе щось корисне.

В Австралії я вже 4 роки. Цей час виявився дуже плідним та визначним в моїй науковій діяльності. Отримала ступінь доктора з соціології та соціальної політики. Вже 3 роки викладаю в Сіднейському університеті «глобальну культуру та суспільство», «соціологію терору», «вступ до соціології». На початку 2016 року я заснувала Українську Демократичну Ініціативу (Ukraine Democracy Initiative, UDI) – дослідницький та аналітичний центр Університету Сіднею в Австралії (University of Sydney), основною діяльністю якого є вивчення політичних та соціально-економічних трансформацій в Україні, розвиток демократії, а також створення глобальної мережі для об’єднання науковців, громадських активістів, державних та політичних діячів, кому не байдуже майбутнє демократії в Україні.

GU: А які основні результати дослідження?

Головною метою дослідження було зрозуміти чому деякі групи українців є успішними мігрантами в Австралії, а деякі – ні. Чому одні легко знаходять роботу, знаходять друзів та розбудовують своє соціальне коло, успішно інтегруються та подорожують світом, в той час як інші – переживають сильну ностальгію, важко будують контакти з місцевим населенням і є незадоволеними своїм професійним положенням та планують повернутися до України в недалекій перспективі. Іншими словами – чому одні українці підвищують та покращують свій соціальний та економічний статус, в той час як інші згідні працювати на роботах, для яких вони є занадто кваліфікованими, в наслідок чого вони страждають від зниження свого соціального статусу коштом підвищення економічного.

Моє дослідження показало, що є дві групи мігрантів в Австралії. Перша група – це ті, для яких міграція була способом виживання. Їхній вибір Австралії був не дуже інформований, деякі з українців навіть не уявляли, куди їдуть. Їхнє рішення про імміграцію до Австралії було більш реакційним, ніж стратегічним. Крім того, в них були інші цінності, бо були мотивовані економічними проблемами в Україні, бідністю, безробіттям. Це були структурні проблеми. І це відбувалося з 1991 до 2003 року.

Вже починаючи з 2004 року, до Австралії починає приїжджати зовсім інша група українських мігрантів – професійні люди вже з документами на постійне місце проживання в Австралії. Вони є тими, що їдуть сюди за досягненнями. Я описую їхні життєві стратегії як стратегії досягнення. Їхні рішення про міграцію базуються на детальному аналізі переваг життя в Австралії. Вони залишають Україну не тому, що там їхнє життя було незадовільним, недостатнім, а тому що в Австралії для їхньої кар’єри більше можливостей, рівень життя – вищий, екологічна ситуація – краща. Порівняно з першою групою (1991-2003), яка була мотивована матеріальними цінностями, потребою у безпеці та соціальній і економічній стабільності, у другої групи цінності інші. Вони добре знають англійську мову, володіють соціальним та економічним капіталом – це професійні мігранти, які привозять до Австралії свої навички і свої здібності. Вони дуже активно інтегруються та швидко залучаються до трудових сфер Австралії.

У 2004 році, вперше за всю історію української міграції до Австралії, число професійних мігрантів перевищило кількість українців, що мігрували до Австралії через возз’єднання сімей та гуманітарний канал міграції (біженці). Це значить, що ставлення до українських мігрантів в Австралії, як до групи із ризиком нелегального перебування на території, більше не є актуальним. На початку 2000-х років приїзд українців до Австралії жорстко контролювався Міграційним Департаментом Австралії. Результати мого дослідження показують, що після 2004 року характер української міграції конкретно змінився. Це значить, що Австралія має бути зацікавленою і має відкрити двері для мігрантів з України, бо вони привозять сюди свої знання, свої здібності.

Моя докторська робота закінчується порадами для міграційної політики Австралії, які, я сподіваюся, вплинуть на розуміння важливості української імміграції для розвитку інформаційної економіки, культурного розмаїття та гармонії австралійського суспільства.

Читати за темою:  Народна дипломатія в Катарі: інтерв’ю з Анастасією Чeнaш

GU:  Як діє українська громада в Сіднеї?

Культурне життя українців в Австралії є надзвичайно активним переважно в Мельбурні та Сіднеї, де чисельність української громади є більшою порівняно з іншими містами. Окрім регулярних церковних заходів та заходів в українських суботніх школах, активним є і громадське та академічне життя. Українські активісти часто виступають з акціями протесту, регулярно фінансово підтримують воїнів АТО та роблять надзвичайні успіхи у лобіюванні інтересів  української держави в Австралії на політичному рівні. Тут необхідно зазначити, що згуртованість молодої та старшої міграції пов’язана з Революцією Гідності в Україні.

Коли я приїхала в 2012 році в Австралію, у мене не було жодних контактів до української діаспори,  не було жодних знайомих в Австралії.  Так як для мого дослідження мені просто необхідно було знайти українців для інтерв’ю – почала активно шукати контакти з рідними співвітчизниками. Першим рішенням було піти до церкви, бо як я знаю з літератури та інших досліджень – українська церква слугує місцем зборів для мігрантів не лише в Австралії. У церкві познайомилася переважно з літніми людьми, які розповіли, що до Австралії з 1991 року приїхало дуже мало українців, близько десяти тисяч. Згодом мене познайомили з однією родиною з Тернополя, а потім вийшла і на інші осередки та групи мігрантів, так познайомилася з нашими талановитими IT професіоналами.

Рівень залучення молоді до української австралійської діаспори був дуже низьким до 2013 року. Починаючи з кінця 2013 року, з Революцією Гідності в Україні відбувся бум, українці зрозуміли, що треба гуртуватися, допомагати якось Україні звідси і почало приходити більше молоді до Дому Української Молоді в Лідкомбі.

Читати далі

1 2 3
Поділитись

Коментарі закріті