Рішення Сейму, що посварило Польщу та Україну. Хто винен і що робити

0

Автор: Євгеній Білоножко

Джерело: Українська правда

Чи знала Україна про можливе погіршення польсько-українських стосунків? Чи могла Україна запобігти радикальним рішенням польського Сейму?

На моє глибоке переконання, ми могли якщо не запобігти, то принаймні мінімізувати однозначність польської риторики.

На початку літа 2014 року мій університетський друг запросив мене на зустріч з особою з адміністрації президента. Розмова зводилась до питань про польсько-українські стосунки, які є ризики та як використати ентузіазм Євромайдану.

Свої пропозиції я виклав у короткому переліку рекомендацій, де вказував на необхідність скасування ембарго на м’ясо, створення історичного інституту, встановлення пам’ятників, перейменування вулиць та повернення костелів.

Мені подякували, а у вересні повідомили, що у в країні війна, і ми не можемо займатися польсько-українськими справами.

Наступна зустріч з особою з адміністрації відбулась вже улітку 2015 року, після перемоги Анджея Дуди та нереалізованої зустрічі Петра Порошенка з новообраним польським президентом у Варшаві. Під час розмови я сказав, що цього року питання Волині не буде підніматися, але якщо вибори до Сейму виграє «Право і Справедливість» (ПіС), політика стосовно України зміниться у сторону прагматизму.

У грудні 2015 року Анджей Дуда здійснив офіційний візит в Україну, де провів переговори з президентом та прем’єр-міністром України. Попри медіальний ентузіазм і реальні пропозиції від Польщі (1 млрд євро кредиту для Нацбанку) українська сторона не зробила жодного реверансу в бік Польщі. В польських кулуарах візит називали прохолодним та вимушеною грою на публіку.

Нагадаю, що у травні минулого року Петро Порошенко обіцяв тодішньому польському президенту Броніславу Коморовському внести правки до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», який в Польщі називають законом УПА.

У серпні польські депутати отримали неформальні запевнення від віце-спікера Оксани Сироїд та групи депутатів, що зміни до цього закону таки будуть внесені. У січні 2016 року заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перебуваючи з візитом у Польщі, ще раз підтвердила необхідність змінити «закон УПА».

Поляків образив не сам закон, а пуста обіцянка його зміни, що багаторазово повторювалась.

Тут потрібно нагадати, що марші 11 липня зазвичай збирали в основному представників надто малих та маргінальних організацій. Проте, починаючи з 2014 року, ці марші постійно зростають, хода пам’яті 11 липня 2017 року буде проводитися з залученням чинної влади та парламентських політиків, у подальшому марш 11 липня може стати одним із символів польської мартирології, подібно до Маршу незалежності 11 листопада.

Саме тому тривале ігнорування цих тенденцій було найбільшою помилкою української влади.

І от  у лютому 2016 року з’явилась інформація, що польський Сейм планує законодавчо вшанувати жертв Волинської трагедії та визнати 11 липня днем пам’яті Волинського злочину.

Помилка України – маючи п’ять місяців, вона просто вичікувала, а інколи підливала палива до конфлікту.

Читайте за темою: Волинь

Зокрема, на першу зустріч польсько-української міжпарламентської групи співголова групи Борис Тарасюк запросив голову Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича. Офіційний брифінг співголів групи Бориса Тарасюка та Міхала Дворчика був сповнений задушевності та симпатії, але за закритими дверима польську делегацію звинуватили в антиукраїнській діяльності та згадали польські гріхи з часів Хмельницького по пацифікацію і Березу Картузьку.

Читати далі

1 2
Share.

Comments are closed.