Global news through Ukrainian Prism

0

Global Ukraine News у співпраці з неурядовим аналітичним центром “Українська призма” пропонує нашим читачам серію аналітичних матеріалів, які висвітлюватимуть важливі аспекти зовнішньої політики та реформування України, а також розглядатимуть події на міжнародній політичній арені крізь українську призму.

До чого призведе поява нового “гравця” у Сирії? Які кардинальні зміни чекають на Узбекистан після смерті її незмінного лідера? Чи став саміт Великої Двадцятки результативним на рішення? Про ці та інші події тривожного літа 2016 та їх вплив на ситуацію в Україні, Ви можете дізнатися, ознайомившись з першим дослідженням наших партнерів з “Української призми” спеціально для Global Ukraine News.

Автор: Сергій Герасимчук, координатор проекту, Рада зовнішньої політики “Українська призма”

Тривожне літо 2016: терор, брак єдності, Росія

Останні тижні неспокійного літа 2016 року вкотре довели, що домінуючою темою на міжнародному порядку денному залишається безпека та пошук шляхів її гарантування. Серед основних викликів безпеці на першій позиції залишається міжнародний тероризм, який почасти асоціюють із ісламським фундаменталізмом та діяльністю Ісламської держави. Поруч з тим, досить помітною є неспроможність міжнародних гравців поєднати зусилля для подолання існуючих загроз – натомість посилюється тренд до міжнародної фрагментації.

Разом із проблемами, що їх спричиняє розвиток подій у Сирії та діяльність Ісламської держави, зберігає свою актуальність і проблема російського зовнішньополітичного волюнтаризму. Москва, декларуючи бажання докладати зусиль для подолання глобальних проблем, почасти замість цього підливає гасу до жевріючих та палаючих міжнародних конфліктів.

Сирія – нові гравці й примарні шанси на прогрес…

Хоча серпень зазвичай є періодом політичного затишшя, це правило не поширилось на розвиток подій в Сирії. Навпаки, 24 серпня до Сирії в рамках наземної операції «Щит Євфрату» увійшла турецька армія (що примітно, в цей час тривав візит віце-президента США Байдена до Анкари, і у ході переговорів такий варіант розвитку подій, вочевидь, розглядався). Вже до вересня Туреччині вдалось досягти значного прогресу у створенні зони безпеки вздовж турецько-сирійського кордону. Щоправда, наразі незрозуміло, чи призведе поява нового гравця у зоні бойових дій до суттєвого прогресу з урегулювання Сирійської кризи. Адже й Сполучені Штати, і Росія, і Туреччина мають доволі відмінні інтереси, а відтак, – відмінні стратегії. Конфлікт цих стратегій може замість прогресу призвести до чергових ускладнень у регіоні (переговори між РФ та США щодо припинення вогню в Сирії і без того стагнують) і в кожному разі посилюватиме його мілітаризацію.

Узбекистан – чи є життя після Карімова?

Ще однією державою, де з новою силою постали ризики фундаментального ісламізму став Узбекистан. Після смерті незмінного лідера держави Іслама Карімова (про неї офіційно оголосили 2 вересня) держава виявилася на порозі кардинальних змін. Офіційного наступника Карімов по собі не лишив. Сподіватися на його демократичне обрання також не доводиться. Як показує досвід Арабської весни – смерть або ж падіння диктатора, зазвичай, призводить до хвилі радикального ісламізму у мусульманських державах і, за цією аналогією, чогось подібного, можна очікувати і в Узбекистані. З іншого боку, альтернативою радикальному ісламізму може стати новий авторитарний лідер. Хоча, така альтернатива, на перший погляд, і видається меншим злом, не можна не враховувати того факту, що на відміну від Карімова, який провадив політику рівновіддаленості від крупних світових гравців, новий лідер може змінити цю політику. Скажімо, якщо главою держави стане проросійський політик (а такі є серед вірогідних кандидатів), то він зможе привести країну до Євразійського союзу і ОДКБ. Це посилить і без того хворобливі геополітичні амбіції Російської Федерації, її вплив у регіоні та на міжнародній арені.

Читати за темою: Літнє божевілля

ТТІР – на порозі провалу, G20 – брак суттєвих досягнень?

У той час, коли дедалі частіше постають виклики міжнародній системі, а проблемних регіонів стає все більше, ключові гравці міжнародної системи слабко просуваються у питаннях єдності та солідарності. Скажімо, 29 серпня німецький віце-канцлер та міністр економіки Габріель заявив, що фактично провалилися переговори про вільну торгівлю між Європейським Союзом і США. Заяву було спростовано Європейською Комісією, яка каже, що попри ускладнення переговорний процес триває. Проте, чимдалі більше голосів у ЄС виступають за припинення переговорного процесу. Зокрема, вже 31 серпня міністр економіки Австрії Міттерленер підтримав думку про те, що переговори про Трансатлантичне торгівельне та інвестиційне партнерство (TTIP) між ЄС і США слід зупинити, а ще раніше з подібними заявами виступали представники Франції.

Не покращили ситуації і зустрічі лідерів США та Євросоюзу на саміті Великої двадцятки у Ханчжоу 4-5 вересня. За великим рахунком, зусиллями Російської Федерації, сам саміт перетворився більшою мірою на безпековий, а не на економічний захід, хоча це й не було задумом китайських господарів. Попри обговорення низки економічних питань, більша увага приділялась переговорам російського президента Путіна та американського президента Обами щодо Сирії та України, а також аналогічні діалоги німецької канцлерки Меркель та французького президента Олланда з російським очільником (в усіх випадках, за відгуками причетних, досить безуспішні).

Надихає в цьому контексті те, що хоча економічні тертя на трансатлантичному напрямі очевидні, принаймні у безпекових питаннях позиції лідерів США та ЄС були позірно суголосними.

                                                                                                                                                              Читати далі

1 2
Share.

Comments are closed.