facebooktwittergoogle_pluslinkedinyoutube

Петро Старокадомський: український учений, що розгадав таємницю рідкісного генетичного захворювання

Автор: Олег Фея
Джерело: theUKRAINIANS

Коли Петро взявся за вивчення цієї хвороби, про неї не було відомо майже нічого. X-linked reticulate pigmentary disorder (XLPDR) — рідкісне імунологічне захворювання, від якого потерпає всього дванадцятеро людей у цілому світі. Перекладаючи дослівно, це «зв’язаний із X-хромосомою сітчастий пігментний розлад». Американські генетики звернулися в лабораторію молекулярної біології в університеті штату Техас, де працює українець Петро Старокадомський, аби ті допомогли дослідити недугу.

Більш як три роки науковцям не вдавалося досягнути бажаного результату — зрозуміти механізм виникнення хвороби. Проте Петро Старокадомський, який був мозковим центром групи, розгадав природу захворювання і ввів кілька нових термінів у сучасну біологію. Результати привели до перевороту в розумінні імунної системи.

Лусочка цибулі

Петро народився та виріс у Львові. Навчаючись у школі №37 із поглибленим вивченням французької мови, яка ще у 80-х роках — у період піонерів та жовтенят — уперше проводить  шкільні обміни між Францією та СРСР, Петро спілкується з іноземцями. А в 90-х роках  — їде у Францію на місяць та ходить у тамтешню школу.

rterДалі була Мала академія наук, лабораторія генетики на біологічному факультеті, де Петрові дозволяли бувати професорка генетики Олена Білоконь, яка піклувалася про молодого таланта, і Людмила Борисівна Дробот, завідувачка молекулярної лабораторії в Інститутi біології клітин.

Усе це привело Петра Старокадомського до Львівського національного університету імені Івана Франка. Про той період життя згадує скромно. Каже, шкода, що часи були складні — в університеті мали змогу вчитися тільки за  підручниками 70-80-х років, у той час як у світі з’явився інтернет, а в Америці закінчувалась програма «Геном людини».

Читайте за темою: Українські емігранти, які створювали сучасні технології

Інсулін у вигляді жуйок? Будь ласка!

У 1999 році Петро Старокадомський залишає Львів та їде до Києва. Але він не набирає достатньо балiв для вступу в аспірантуру, так що просто починає працювати iнженером.

— Я завжди йшов найбільш незручними шляхами, — каже з усмішкою. — Мене взяли молодшим інженером у Києві, потім я перейшов в Інститут молекулярної біології, та як здобувач захистив кандидатську в патріарха української науки Віталія Арнольдовича Кордюма.

Ми зробили ін’єкційний інсулін для діабетиків у вигляді… жуйок. Це дуже нестандартне рішення — і воно могло б мати успіх. Ми показали ефективність жуйок, але це відкриття нікого не зацікавило.

rter1

Наш імунітет — як поліція

У пошуках нових перспектив Петро Старокадомський  їде до Ізраїлю у Вайцманівський інститут. Там починає займатись молекулярною імунологією. В Ізраїлі Петро закінчує свої постдокторальні студії та їде в Америку.

Читайте за темою: Як українці в джунглях розбагатіли

— Мені пощастило потрапити у лікарню із  сильним дослідницьким штатом та лабораторією. Я тут працюю вже шість років. Ми беремо пацієнтів із недослідженими хворобами, мутаціями — і пробуємо розглянути біохімічні моделі. Скануємо багато захворювань. Так ми натрапили на X-linked reticulate pigmentary disorder (XLPDR).

Такі розповіді нагадують сюжети про Доктора Хауса, проте — у невигаданому житті.

Читати далі

1 2 3
Поділитись

Коментарі закріті