facebooktwittergoogle_pluslinkedinyoutube

Екранізація художньої літератури: новий тренд українського кіно?

Джерело: Детектор медіа
Автор: Лілія Зінченко
Фото: hroniky.com

Чому компанія Film.ua почала екранізувати вітчизняну літературу та кого, крім себе, Андрій Кокотюха вважає «золотими» сценаристами України

21 вересня, у день, коли за результатами 9-го пітчингу Державного агентства з питань кіно найбільше балів (43) набрав проект екранізації книги українського письменника Сергія Жадана «Ворошиловград», на VI міжнародному медіфорумі Kyiv Media Week у рамках конференції «Кінобізнес» говорили про причини популярності екранізації літератури та потенціал утілення вітчизняних художніх творів на екрані. Йшлося також і про брак в Україні талановитих сценаристів та особливості, які має враховувати автор адаптованого сценарію у своїй роботі в першу чергу.

Запит на екранізацію вітчизняної літератури серед глядачів досить великий, і тільки в останній час українські продакшн-компанії почали активно працювати в цьому напрямку, зазначила літературний критик Тетяна Трофімчук. Організатори конференції доручили їй обрати сучасні українські книги, що, на її думку, могли б стати вдалими кінороботами.

Серед творів, які мають високий потенціал перетворитися на успішні фільми, пані Трофімчук виділила такі:

  1. «Шапочка і кит» Катерини Бабкіної
  2. «Бійці небаченого фронту» Владислава Ільченка
  3. «Відлуння» Лариси Денисенко
  4. «Жорстке небо» Макса Кідрука
  5. «Аптекар» Юрія Вінничука
  6. «Забуття» Тані Малярчук
  7. «Хронос» Тараса Антиповича

Читайте за темою: Стрічка «Крим. Як це було» перемогла на міжнародному кінофестивалі у Рівному

Якщо розглядати топ-100 найуспішніших світових кіношедеврів, побачимо, що 30% із них – це екранізації художніх творів, наголосила директорка з PR і маркетингу компанії Film.ua Group Поліна Толмачова. Вона зазначила, що протягом усієї історії існування кіно кінематографісти часто обирають за основу своїх стрічок літературні твори, бо книга, що стала популярною, дає певні гарантії, що й фільм матиме успіх у глядача.

Серед книг, які найбільше люблять екранізувати кіновиробники, за словами пані Толмачової, є наступні:

  • так звані культові, що мають неабияку армію фанатів і стали об’єктом обожнювання серед читачів протягом тривалого часу, інколи – у всьому світі. Яскраві приклади – «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг або «Пісня льоду й полум’я» Джорджа Мартіна, що втілилася в надпопулярний серіал каналу HBO «Гра престолів»;
  • класичні твори, хоча тут існує велика небезпека: невдала екранізація, що не співпадає з баченням книги більшості глядачів, може стати відвертим фіаско. Сьогодні це – «Бен-Гур» Тимура Бекмамбетова, фільм уже назвали найгучнішим провалом року. Це той випадок, коли режисер ризикнув, та в нього не вийшло;
  • бестселери, котрі відрізняються від культових книг тим, що зацікавленість ними є тимчасовою, як спалах. Але великі продажі, нехай і короткочасні, підвищують шанси книги стати сценарієм до фільму. Цього року у світовий прокат виходять стрічки «Дівчина у потягу» режисера Тейта Тайлера (за романом британської письменниці Поли Гоукінс) і «Світло між двох океанів» Дерека Сієнфренса (за дебютним твором австралійської письменниці Малії Джонс Стедман). Цей перелік можна продовжувати безкінечно.

І поки адаптації набирають обертів у прокатному кіно, оригінальні історії перемістилися в серіали. Велика форма сьогодні має попит у глядача, а нові технології полегшують тривалий знімальний процес.

Читайте за темою: Про загиблого на фронті оперного співака Василя Сліпака знімуть кіно

Щодо проблеми недостатньої кількості талановитих сценаристів пані Толмачова зазначила, що це біда не лише українського кіноринку, а й всесвітнього: «Сценаристів справді мало, оригінальних ідей немає. Ми можемо бачити з крупних релізів мейджорів, що вони роблять ставки на рімейки. Що це – культурна криза, крах цивілізації, загибель великого роману? Про це, мабуть, дізнаємося років через 20 від літературознавців».

Поліна Толмачова розповіла й про те, що Film.ua обирає для роботи все більше проектів, які базуються на літературних творах. Серед них – «Сторожова застава» за однойменною книгою Володимира Рутківського, що вже відзнята й перебуває на стадії пост-продакшну; «Мавка» за мотивами п’єси Лесі Українки та «Викрадена принцеса» за сучасною адаптацією твору «Руслан і Людмила» Олександра Пушкіна. «Мавка» і «Викрадена принцеса» виграли 9-й пітчинг Держкіно. Також іде робота над стрічкою «Лемберг», що перемогла в пітчингу Kуіv CoProduction Meetings, картинами «Захар Беркут» (за твором Івана Франка) й «Аеропорт» (за книгою Сергія Лойка).

Рішення взяти до уваги літературні твори було для компанії спонтанним: «У нас не було ніяких зборів топ-менеджменту, на яких би ми вирішили, що відтепер припинимо писати сценарії та будемо займатися екранізацією художніх творів. Це – спонтанний процес. Ми вже досягли такого виробничого рівня, що нам, мабуть, вистачить сміливості взятися за відомі історії та втілювати їх на екрані».

Представниця Film.ua також зазначила, що компанія не має штату літературознавців, які би працювали над відбором художніх творів, цим займаються креативні продюсери – відстежують тренди, читають книги, пропонують ті чи інші твори до кіновиробництва. Як правило, з переліку таких запропонованих книг одна з п’яти доходить до етапу девелопменту (розробки), а потім одна з десяти – до зйомок.

Також поговорили й про інший бік медалі – ставлення авторів до екранізації їхніх творів.

«Насправді, письменники не завжди задоволені тим, як реалізували їхні задумки цинічні кіношники. Автор знаменитого роману «Форест Гамп» Вінстон Грум, побачивши однойменну стрічку, що згодом стала культовою, розізлився й сів писати іншу книгу, він почав її фразою: «Не дозволяйте нікому зробити з вашого життя фільм», – додала Поліна Толмачова.

Сценарист, журналіст, автор Андрій Кокотюха, у свою чергу, пригадав інший приклад: автору роману «Пролітаючи над гніздом зозулі» Кену Кізі не сподобалася екранізація Мілоша Формана, він буквально зненавидів однойменну стрічку, але в результаті маємо дві легендарні роботи – культову книгу й оскароносний фільм. «Тож мене абсолютно не бентежить негативна реакція авторів творів, які я адаптую до екранізації, бо якби вони вміли писати кіносценарії, то робили б це самі», – підкреслив сценарист.

Читайте за темою: Український фільм «Бекендор» виграв головну нагороду на кінофестивалі у Бангладеші

Наразі він працює над адаптацією книги Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» (проект теж переміг у другому турі 9-го пітчингу Держкіно), на етапі пост-продакшну знаходяться стрічки «Червоний» (за власним романом Андрія Кокотюхи) та телевізійний фільм «Катерина» (сучасна адаптація поеми Тараса Шевченка), а 30 вересня в ефірі каналу «1+1» вийшла чотирисерійна історична драма «Століття Якова» за романом українського письменника Володимира Лиса, також адаптована Андрієм Кокотюхою.

Сценарист зазначив, що всі свої книги він одразу пише для кіно, і так було завжди, тому письменником його називають випадково: «Якщо ми говоримо про бізнес, то треба усвідомлювати, що коли ти не думаєш про екранізацію свого твору, не треба й починати його писати. Або ти пишеш для кіно, або не варто взагалі. Або твої вірші стануть піснею, або їх не треба створювати. А якщо мова не про бізнес – пишіть що завгодно, але тоді будьте невизнаним генієм. Я визнаний».

Читати далі

1 2
Поділитись

Коментарі закріті