facebooktwittergoogle_pluslinkedinyoutube

Росія – держава-окупант за резолюцією ООН: що це означатиме для України?

Останні кілька днів характеризувалися в міжнародній спільності послідовими негативними ударами по Росії. Спершу прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда в щорічному звіті за попереднього розслідування справи «Ситуація в Україні» зробила висновок, що ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією.

А вже 15 листопада під час засідання третього комітету (фокусується на правах людини) Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена резолюція «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», ініційована Україною. Уперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь – тимчасово окупованою територією. Крім того, в резолюції підтверджується територіальна цілісність України та невизнання анексії українського півострова.

Як повідомляє постійне представництво України в ООН, на підтримку документа виступили 73 держави, проти голосували 23, 76 утримались. Проти резолюції проголосували: Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Комори, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Нікарагуа, РФ, Сербія, ПАР, Судан, Сирія, Узбекистан, Зімбабве, Венесуела.

У грудні 2016 р. заплановане затвердження ухваленої резолюції на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Володимир Єльченко, Постійний представник України при ООН, розповів, що для того, щоб резолюція була прийнята потрібно проста більшість голосів (в випадку України 73 проти 23-х), а ті 76 країн, які утрималися – не враховуються.

Читайте за темою: Зовнішньополітичний шок: як реагував світ на перемогу Дональда Трампа

Визнання Росії державою окупантом на такому серйозному міжнародному майданчику як ООН однозначно позитивний результат роботи українських дипломатів. Та ключовим питання є як Україна зможе тепер використовувати цю резолюцію і що вона взагалі означатиме в подальшому.

Прийняття резолюції: протидія Росії та «ніж у спину» від Білорусі

Володимир Єльченко, Постійний представник України при ООН, зазначав в інтерв’ю для «Укрінформу», що робота щодо резолюції розпочалася ще наприкінці весни цього року, коли українські представники делегували перший проект резолюції. Крім того, за словами українського постпреда, Росія активно протидіяла цій резолюції: «Ми знаємо від наших друзів – багатьох країн, особливо у віддалених регіонах, що російські посольства в інших столицях або вдавалися до відвертого тиску й шантажу, що мовляв, якщо підтримаєте цю резолюцію, то ми виступимо проти вас у конкретних питаннях, або ж до елементарного підкупу. Просто заносилися гроші. Це є звичною системою координат, у яких працює російська дипломатія. На жаль».

Коментуючи результативне голосування за проект резолюції, президент Петро Порошенко назвав його перемогою справедливості і подякував за сприяння всім країнам, які підтримали ініціативу України. У свою чергу міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що резолюція про порушення прав людини в Криму дозволить офіційно використовувати в усіх документах ООН визначення «тимчасова окупація української Автономної Республіки Крим та міста Севастополь». Запроваджений в зв’язку з цим постійний правозахисний моніторинг ООН – це перший крок до деокупації Криму, вважає міністр: «Підтримавши документ, світ заявив державі-окупанту: «Немає сірої зони беззаконня і свавілля в українському Криму».

Дуже обурливою виглядала позиція Білорусі, яка голосувала проти резолюції. «Ми відстоюємо право всіх пострадянських країн мати незалежну зовнішню політику. А що стосується позиції Білорусі – ми це розцінюємо як ніж у спину… Тому звертаємося до Білорусі з проханням поважати право України, відстоювати нашу незалежність і суверенітет і розуміти, що наступним буде Мінськ, якщо Київ не захистить свою незалежність», – заявила Ірина Геращенко.

Читайте за темою: Актуальна тема: Чи потрібен «Укравтодору» польський досвід Славоміра Новака

Володимир Єльченко таку позицію Білорусі назвав антиукраїнською: «Думаю, що нам з цього потрібно робити відповідні висновки вже на міждержавному рівні. Я не боюся таких визначень, тому що прикриватися в таких випадках словами «солідарності», «дружби», «єдиного народу» – це несерйозно. Маючи таку ситуацію в країні, враховуючи конфлікт і агресію з боку Росії, ми не можемо миритися з тим, що наші найближчі сусіди відверто виступають проти нас в ООН».

То що нам дасть резолюція?

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров переконаний, що резолюція надасть сили для того, щоб послідовно відстоювати продовження санкцій, особливо на європейських майданчиках, резолюція дозволить намагатися вимагати від спеціалізованих структур міжнародних організацій, зокрема ООН та ОБСЄ щодо спрямування на кримську територію, тимчасово окуповану Росією, моніторингової місії.

Голова організації «Майдан Закордонних Справ» Богдан Яременко зазначає: «Тепер, коли який-небудь Лавров нахабно вишкірюватиметься з питанням: «а где Ваши доказательства?» – ми скромно показуватимемо цю резолюцію – ось. Тепер ми нахабно посміхатимемось йому у вічі пропозицією: а покажіть нам який-небудь документ хоч якоїсь організації, а ще краще – ООН, де стверджувалось би щось протилежне окрім того, що Росія окупант і агресор?! Такого документу немає. Отже, факт встановлено і задокументовано».

Володимир Єльченко ж переконаний, що для Росії ця резолюція має бути серйозним сигналом: «До сьогодні вони розповідали, що проблем у питанні Криму не існує, що ця тема закрита раз і назавжди, що «народ Криму» визначився, що хоче бути в Росії, і так далі. Це свідчить лиш про одне: вони наближаються до повного розуміння того, що питання Криму в ООН існує. Ця резолюція – не останній крок, ми будемо продовжувати нашу роботу над цим. До того ж, тепер питанням Криму займатиметься напряму Верховний комісар ООН з прав людини і окремі делегації. Тобто, у нас з’явився інструмент додаткового тиску на Росію, щоб все-таки якимось чином змінити ставлення до Кримського питання щонайменше в рамках ООН».

Політолог Сергій Таран налаштований більш критично. За його словами, резолюція означає лиш те, що окупаційний статус Криму готова визнати не лише Україна, але й інші країни. 73 країни розуміють, що має місце агресія Росії проти України, але то не значить, щo вони дадуть військовий контингент. Україна може говорити про певні інструменти тиску як от продовження санкцій, підтримку, тощо. Адже резолюції дають початок важливому дискурсу, наслідком якого є застосування певних інструментів.

Читайте за темою: Актуальна тема: коли буде розглянуто безвізовий режим для України?

Розцінювати резолюцію більш критично чи хвалити зусилля української дипмісії – справа кожного особиста. Однозначним залишається той факт, що в України в цьому напрямку ще дуже багато роботи. Першим кроком є уже згадуване схвалення резолюції на пленарному засіданні Генеральної асамблеї.  Крім того, головним є те, що Верховний комісар ООН з прав людини тепер має чіткий мандат. Після прийняття документа, він зможе почати роботу з російською стороною та переконати їх відкрити доступ до Криму для правозахисних організацій системи ООН. GU

Поділитись

Коментарі закріті