facebooktwittergoogle_pluslinkedinyoutube

Український досвід стажування у Польщі: фактор «спокою» та правило 3-х «Т» для освіти України

Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News

Тисячі українських студентів та молодих науковців щороку залишають Україну заради навчання  та стажування за кордоном і цей процес набирає все більшого масштабу. Серед найбільш бажаних для навчання країн для українців були і є: Польща, Німеччина, Канада, Чехія, Італія, США, Іспанія, Франція, Австралія, Великобританія, країни Балтії.

Щоб більше дізнатися, що спонукає українців виїжджати за кордон, які перспективи вони бачать в отриманні освіти поза межами країни та чи мають у планах впроваджувати набутий досвід в Україні, редакція Global Ukraine News поспілкувалась із Вікторією Левчук – українським науковцем, доктором філософії з економічних наук, яка допомогла проаналізувати стан молодої української науки через призму власного досвіду стажування у Польщі.

18013069_1674048102608831_458472516_o

GU: Вікторіє, розкажіть, будь ласка, про себе?

 Вікторія Левчук – науковець, менеджер-економіст, маю науковий  ступінь доктора філософії з економічних наук. В житті просто намагаюся робити що люблю, і один з невід’ємних  пунктів, це якраз наука. Мене навчили з дитинства, що щоб я не робила, освіта та наука це потенціал, який відкриє всі двері, так і тримаюсь.  Боляче, коли в Україні, постійно задають питання: для чого тобі та наука? Одиниці людей, які є поза наукою, мене запитали, а що я власне досліджую! Для мене це дивно. Часто кажуть, що у нас в країні треба визначатися або до гарних або до розумних. Так от я не визначаюся і іншим молодим українським науковцям не раджу,  а раджу тримати свій курс – і гарних і  розумних.

Можливо це пов’язано із моєю родиною і мудрими викладачами, які передали свій досвід як розвиватися і триматися своєї дороги. Для мене це відповідальність.  Якось одна українська професорка сказала мені, якщо будете в якийсь момент розчаровуватися, пам’ятайте, що не все, що ви знаєте і бачили, мають можливість знати інші, тому на вас відповідальність за отримані знання і довіру людей. Саме тому моя мрія – щоб наука та освіта  в Україні цінувалася, а українські науковці  зайняли гідне місце у суспільстві. Знаєте, як кажуть, для людей з інтелектом не має нічого неможливого.

 GU: Як Ви опинилися за кордоном, чи легко пройшло адаптування в іншій країні?

 Я викладаю у Луцькому НТУ, взяла участь у науковому проекті  і була як науковець  запрошена на двомісячне стажування до  Познанської політехніки факультету Інжинерії та Управління. Щодо адаптування, то тут  проблем не було. Волинь прикордонний регіон, тому часто бувала в Польщі, відвідувала польську 3-ну школу при Польському товаристві ім. Тадеуша Костюшки, міжнародні форуми та брала участь у багатьох проектах.

GU: Які ж все-таки труднощі виникали? Які відмінності в організації освітнього процесу між Україною та Польщею?

 Це моє внутрішнє постійне порівняння з моєю країною і питання «що з нами не так, чи так?».  Насправді,  у всьому є різні сторони, як у нас так і там. Не буду вдаватися в описи, а скажу лише маленьку деталь, яка дуже важлива для нашої країни. В останній день мого від’їзду, зайшла  в бібліотеку  в якій проводила дуже багато часу, будучи вражена масштабами, книгами та технічною організацію роботи. Бібліотеки у Польщі це дуже модернізовані приміщення, де робити дослідження, це як творчий відпочинок. І от, жіночка бібліотекар, яка зі мною ніколи не розмовляла, каже неочікувані  слова: «Ви вже повертаєтесь назад? А можна я Вам скажу за чим Ви будете найбільше сумувати?» Чесно була вражена таким ходом питання і тут ця пані каже: «Спокоєм».  Більшість скаже, що це зрозуміло і  так.  Але коли ми говоримо про розвиток країни, її реформування, власне ми забуваємо чомусь про фактор «спокій». Аналіз тих чи інших процесів з точки зору спокою. А що таке спокій в освіті? Наприклад, коли захищала дисертацію, якраз запровадили, і мені не потрібно було везти повідомлення до Києва про захист, а була відправка через електронку. Тобто це дало мені отримати цілий день, для продовження роботи та підготовки  над дисертацією. Хай це маленький крок, але це для науковців  з регіонів практично можливість 24 год. часу провести ефективніше, ніж до Києва і назад для реєстрації двох папірців.

Читати за темою: Як бути українським студентом в одному з найпрестижніших ВНЗ Європейського Союзу? 

У нас на день 1000 неспокійних проблем, замість 10, причому  розв’язання яких настільки недоцільне, що знижує нашу ефективність, а не підвищує. Спокій, дозволяє розвиватися. Коли до Києва приїздила Джіджі Вонг професор із Кремнієвої долини та Стенфордського університету, у своєму інтерв’ю вона теж про це говорила.  Незважаючи, що у нас хороша освіта та багато людей, які мотивовані і хочуть працювати, у нас не має достатньої культури довіри один до одного. Зараз тільки почалися зрушення в цій сфері. У Польщі якраз вся освіта вибудовується через культурний аспект, що і включає побудову спокою в освітніх процесах.

18052324_1674697885877186_770257609_o

GU: Можливо маєте кумедну історію адаптації до цієї сторони студентського життя?

Не знаю чи кумедна. Мені були  порадили, не завозити нетермінових документів в іншу, на їх погляд частину міста, а відіслати звичною поштою, тому що як одразу пояснили, це могло б забрати аж 30 хв. мого часу, який я могла б використати результативніше. Чесно, стояла з спантеличеним виразом обличчя, ці «аж 30 хв.» і зараз в моїй голові. Ви уявляєте, який підхід до ефективності використання часу, і я це Вам скажу не тільки в освіті. Хоча це зрозуміло не скрізь, але робота у Познанській політехніці саме так організована.

GU: Яка Ваша спеціалізація? Розкажіть про специфіку стажування у Польщі?

Моя спеціалізація по захисту дисертації це регіональна економіка, а саме тематика –  транскордонний ефект співробітництва прикордонних регіонів. Але в даний момент моє зацікавлення і дослідження це розвиток інновацій. Специфіки стажування в принципі не існує, основа, що вам призначають наукового керівника з яким ви спілкуєтеся по своїй тематиці та отримуєте доступ до бібліотеки університету, щоб проводити своє дослідження, також запрошуєтеся на конференції та форуми, лекції, проводите власні відкриті лекції, все залежить від програми стажування, яку необхідно узгодити. Інколи людям здається, що науковці відпочивають на стажуваннях, повірте це абсолютно не так. Навіть в якомусь аспекті це ще більше напруження, адже шліфуєш іноземну мову, також тебе «накривають» великі потоки інформації, серед якої важливо обрати найважливішу. В цьому якраз і проявляється той важливий культурний аспект, відповідальності перед можливостями доступу до інформації та розвитку, який дають вам на певний визначений час. Ви його використовуєте або ні.

                                                                                                                                                             Читати далі

1 2
Поділитись

Коментарі закріті