facebooktwittergoogle_pluslinkedinyoutube

У країні, де шанують розмаїття, легше жити всім – активістка Global Ukrainians з Бельгії

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

АвторМарія Щур

Джерело: Радіо Свобода

Близько чверті населення Бельгії має коріння поза межами цієї держави, майже половина з них походять з країн поза Європою. Бельгія має дві великі мовні та етнічні громади, її населення сповідує різні релігії. Більшість населення не боїться сказати, що серед їхніх друзів є представники ЛГБТ-спільноти, з повагою ставляться до літніх людей і жінок. Незважаючи на всі тертя, які виникають у настільки різноманітному суспільстві, більшість бельгійців все ж посміхається одне одному й готова прийти на допомогу незнайомцеві. Про те, як це – жити у толерантному суспільстві, говоримо з жителькою Брюсселя, активісткою громадської мережі Global Ukrainians Анною Яворською.

– Коли я думаю про різноманіття, про гасло «Євробачення» – «Шануй розмаїття» – я відразу подумала про гасла Євросоюзу «United in Diversity» – «Об’єднані в різноманітності». Воно якраз описує, як життя протікає і в Брюсселі, і в Бельгії загалом. Це видно і на вулицях, і в школах, і в лікарнях, і в університетах, і на роботі.

Анна Яворська

Анна Яворська

– Як це проявляється?

– Коли я закінчила Вільний університет Брюсселя – це головний місцевий університет, він є атеїстичний і був заснований для того, щоб протистояти впливу католицької церкви, і для того, щоб спонукати до різноманіття, та підтримувати і надавати різні свободи своїм студентам. Це є вже перший приклад, де заохочуються різні свободи. Або, наприклад, школа чи садочок, до якого ходив мій син, там лише в садочку було представлено близько 50 національностей, так сказав директор. Його друзі були з Бутану, Китаю, України, Колумбії, Філіппін – просто в одному класі.

Читайте за темою: Юна українська піаністка перемогла на конкурсі в Бельгії

– Чому для бельгійців шанування розмаїття є нормою?

– Можливо, це навіть і не для бельгійців, а взагалі для європейців, і це пов’язано з правами людини. Ці права вони поважають. Вони не люблять, щоб хтось комусь щось нав’язував, і не роблять цього самі. Тому і це різноманіття процвітає в Європі.

– Чи важко вписатися у таке суспільство? І чи складно реалізувати себе в ньому?

– Інтегруватися в соціальному, культурному плані, мені здається, зовсім неважко, навпаки – це заохочується різними заходами. У плані професійному, звичайно, трішки важче, бо потрібно мати відповідний диплом європейський, знати мови, дві – у Бельгії обов’язково. Тобто в професійному плані трошки важче, в інших – в соціальному, культурному – навпаки, набагато легше.

– Які є виклики для такого розмаїття? Оскільки ми бачимо, що в Європі зараз пішла хвиля націоналізму, можна сказати, популярності правих рухів, які кажуть про те, що досить нам уже іноземців. Їх у Бельгії – понад мільйон осіб, не лише з європейських країн, але й з різних країн з іншими культурами, з іншими звичками. Наскільки бельгійське суспільство готове до того, щоб дати відсіч таким хвилям?

– Я думаю, що найбільший виклик – це зберегти цю толерантність. І ситуація не така, як взагалі змальовує її медіа. Суспільство бельгійське набагато толерантніше. Так, я розумію, що зараз збільшується число нападів на іноземців, на іммігрантів. Але зараз ми бачили по останніх виборах у Франції, що французи дали відсіч таким настроям і, навпаки, захистили толерантність до інших і національностей, і релігійних свобод.

Читайте за темою: У Брюсселі розпочалися Дні українського кіно

– Повертаючись до України і до цього гасла «Євробачення» – «Шануємо розмаїття» – наскільки важко цьому навчитися? І що допомагає навчитися швидше?

– Я думаю, що неважко цьому навчитися – знаєте тут прислів’я: Where there is a will, there is a way – «Якщо є бажання, то є і шляхи, як цього досягнути». Але, звичайно, треба цьому помогти. Наприклад, мені допомогло, що я опинилася за кордоном і подорожувала вже в 30 країнах. Тому я думаю, що безвізовий режим з Європою цьому допоможе, але, звичайно, українці мають бути відкриті до цього.

Тому що ось, наприклад, нещодавно приїжджали друзі з України, і вони не дуже хотіли спробувати кухню, до якою вони, скажімо, не звикли. Та, навпаки, потрібно чим більше подорожувати, чим більше цікавитися іншими культурами, історією і розмовляти також. Особистий контакт – це є найважливіше. Нам потрібно також змінити свої цінності трішечки з матеріальних до європейських. Це означає, що потрібно більше витрачати коштів на спогади, на те, що можна запам’ятати й передати, переказати своїм дітям.

Share.

Comments are closed.