Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Ірина Майданська, «Євромайдан-Варшава»
У Центрі Східноєвропейських Студій Варшавського університету відбулася лекція заступника голови Українського Інституту Національної Пам’яті — Олександра Зінченка на тему «Колективна пам’ять українців. Що змінилось після Майдану?». Лектор порушував питання, які з’являються у публічній дискусії мало не щодня. Що змінилось у свідомості українців після Майдану? На якому ґрунті будується сучасна історична політика України? Чи має перспективу польсько-український діалог в історичній площині? На ці та інші питання у палаці Тишкевічув-Потоцьких, що у Варшаві, протягом 2 годин відповідав український історик.
Лекція складалася з трьох тематичних частин: перша стосувалась історичних аспектів, які вплинули на становлення ментальності українців у різних частинах країни. Друга ж стосувалась змін, які відбулися в історичній політиці України. На завершення організатори залишили дискусію, у якій мали змогу взяти участь присутні.
У частині, що стосувалась змін після Майдану Олександр Зінченко додав:
«Я дуже радий, що врешті відкрили доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років. Це дасть змогу дослідити чимало цікавих та досі невідомих тем. На даний момент, саме в Україні знаходиться найбільший у Центрально-Східній Європі архів вище згаданих документів.»
Історик, користуючись нагодою, запросив українських та польських студентів і дослідників до співпраці. Протягом лекції дослідник пояснював характер та значення 4 законів, які були прийняті Верховною Радою України 9 квітня 2015 року. Особливо приділив увагу законові про визнання організацій, які боролись за незалежність України у ХХ столітті.
«Хочу підкреслити, що 200 організацій увійшли до списку цього закону, УПА — тільки одна з них», — зазначив історик.
Олександр Зінченко акцентував, що польське академічне середовище сприйняло цей закон, зокрема новелу 6, як обмеження доступу до історичних матеріалів. Тому лектор підкреслив, що жодних обмежень закон не передбачає.
Читати за темою: Трансформація України – виклики і значення для Заходу
Пан Олександр розповів також історію пов’язану зі зміною «георгіївської стрічки» на «червоний мак»:
«Створюючи символ, ми закладали певний зміст: мак – знак від вогняного поранення. Ми хотіли, аби кожен, хто носитиме червоний мак, неначе зодягався у чужі рани», — зазначив дослідник.
Історик передав до бібліотеки Центру Східноєвропейських Студій україномовні книги, зокрема такі як «Війна і міф», «Майдан від першої особи» та інші.
Також вітаємо Олександра Зінченка з номінацією в рамках Нагороди Східного Огляду за 2015 рік у категорії «Популяризація східної проблематики». Нагородження відбулося у суботу 19 березня 2016р. у Варшаві.
