Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Проект Global Ukraine News розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення комунікативної платформи, яка допоможе розвинути нові спільні проекти. Рубрика Global Ukrainians розповідає про новостворені пост-майданні рухи та українських лідерів глобального масштабу, їхні внески та майбутні проекти на підтримку боротьби Українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України. Для кращого розуміння ситуації у ПАР, ми звернулись до глобальної та проактивної українки – Наталії Закряченко.
Наталія Закряченко, власник підприємства ISPIRE DISTRIBUTION CC, співдиректор ГО у ПАР «Ukrainian Diaspora in South Africa»
GU: Як доля привела Вас в таку далеку країну як Південно-Африканська Республіка?
Я народилася і виросла у Запоріжжі, вчилася у Запорізькому Національному Університеті на факультеті менеджменту зовнішньо-економічної діяльності. Я працюю з 16 років і маю багатий досвід роботи в торгівлі та ресторанному бізнесі. Так склалося, що у 2007 році прийняла рішення емігрувати. Мені було всього 23 роки і я була на шляху до сонячної країни — Південної Африки.
Південноафриканці мають зовсім інший менталітет та спосіб життя. Мені знадобився певний час щоб зрозуміти й вивчити місцеві традиції, історію, менталітет, тощо. Таке рішення призвело до кардинальних змін у моїй кар’єрі. Загалом, в чужій країні справді відчуваєш себе «ковалем свого щастя». Я, окрім всього — художник, тому на початку заробляла своїми картинами, потім зацікавилась мовами й почала вивчати латину в університеті м. Преторія й водночас вирішила розпочати свій бізнес. Зараз моя компанія є офіційним імпортером та ексклюзивним дистриб’ютором вірменської мінеральної води Jermuk у Південній Африці. Ми є ексклюзивним партнером Bentley у ПАР вже впродовж п’яти років. У зв’язку із складною економічною ситуацією в Україні, до мене почали звертатися деякі українські компанії, які мали на меті освоєння нових ринків збуту і ми почали надавати відповідні сервіси, пов’язані із пошуком «ніші» для українського виробника на південноафриканському ринку.
GU: А чому Ви обрали вірменську мінеральну воду?
Насправді звичайних мінеральних вод у місцевих виробників ПАР безліч. Тому було чітке розуміння, що просто звичайну мінеральну воду везти у ПАР не має сенсу. Ми знайшли найкращий продукт серед мінеральних вод, який разюче відрізняється від всіх інших і має природні якості, які були оцінені на міжнародних конкурсах у Нью-Йорку, Франкфурті, Парижі. Окрім якості самого продукту, для мене також була важливою якість виробництва (найсучасніші технології бутилювання та контролю якості на виробництві) й філософія компанії-виробника, тобто їх підхід до своєї справи, зокрема, мінімальна екологічна шкода для навколишнього середовища та ставлення до персоналу.
GU: А з якими українськими компаніями Ви працюєте?
Компанії бувають дуже різні. Ми принципово не співпрацюємо з виробниками продуктів, котрі шкодять здоров’ю людей, тварин або екології. Останнім клієнтом нашої компанії була фірма, яка виробляє в Україні горішки «Козацька забава». Вони шукали постачальників арахісу з Південної Африки. Зараз обговорюємо можливу співпрацю з компанією «Еконія», яка є лідером серед продуктів дитячого харчування в Україні.
В ПАР досить складна специфіка роботи та й сам ринок. Наприклад, за трудовим законодавством закріплена умова про обов’язкове працевлаштування певного відсотку чорношкірих працівників на підприємствах, що мають певні річні фінансові обороти. Це в сучасній ПАР називається BEE (Black Economic Empowerment). Про це зазвичай не люблять говорити, через хвилювання бути інтерпретованим як людина із поглядами расиста.
GU: Яка українська продукція могла б бути цікавою південноафриканському ринку?
У Південній Африці є майже все і дуже доброї якості. Рівень фермерства також дуже високий. Й хоча українська напівсформована ветеринарна служба говорить про те, що у ПАР санітарно-ветеринарне становище не відповідає українським стандартам, воно відповідає стандартам Нової Зеландії, Австралії, Швейцарії та Німеччини. В ПАР є зацікавленість в екологічних продуктах, є попит на одяг, взуття та косметику з максимальним природнім складом. З продуктів харчування це: насіння, бобові, зерно, буряковий цукор, особливо органічне харчування.
Для України в Південній Африці теж є багато цікавого. Наприклад, екзотичні фрукти, мед (значно відрізняється від нашого) чи племінні породи фермерських тварин. Нещодавно я була запрошена на Східно-Європейський Молочний Конгрес у якості спікера саме на тему вівчарства в Україні. Голова асоціації козівництва та вівчарства України, Василь Туринський, стверджував, що ми просто зобов’язані працювати в цьому напрямку.
Наталія Закряченко та Катерина Рябчій на одному з івентів української діаспори в ПАР
GU: Яких професіональних якостей чи компетенцій, з Вашої точки зору, бракує нашим виробникам?
Український підхід до бізнесу насторожений, заснований на недовірі. Тобто з самого початку очікується якийсь підступ. Таке ставлення є неприпустимим для бізнесу у ПАР. Через це компанії з ПАР та України іноді листуються роками без конкретного результату. Тому часто звертаються до нас.
Минулого року Торговельно-Промислова Палата Києва організовувала участь дванадцяти досить потужних компаній з України у міжнародній виставці продуктів харчування та напоїв, що проходила у Йоганнесбурзі. Я зіштовхнулась з банальним непрофесіоналізмом, відвідавши цю виставку. Наприклад, експорт-менеджер однієї компанії-виробника з сиро-молочних продуктів навіть не знав, що в ПАР дуже добре розвинуте виробництво молочних продуктів. Тобто вони приїхали непідготовленими. Чи треба казати більше? В нас з цим, поки що, проблеми. Я вірю, що тимчасові.
Є й інші нюанси, пов’язані з проблемою узгоджень щодо ветеринарних питань: ми не можемо постачати ні курку, ні інше м’ясо в Південну Африку, хоча ПАР є країною-імпортером м’яса. І я знаю, що Посол України в ПАР займався цим питанням, допомагав в переговорах.
GU: Що б Ви порадили нашим бізнесменам, з Вашого досвіду?
Це буде звучати наївно, але мені здається, що ми повинні навчитися вірити в те, що є кращий світ. Світ, де не обманюють постійно… Він існує. Треба просто сміливо знайомитися зі своїми потенційними колегами, партнерами, обмінюватися досвідом та ставати корисними один одному. Де б Ви не планували працювати — важливі особисті знайомства, прямий контакт.
Маніфестація української громади в ПАР щодо звільнення Надії Савченко
GU: А яким чином відбувається співпраця з економічною місією при Посольстві?
Економічна місія? В Посольстві лише один дипломат займається безпосередньо питаннями торговельно-економічного співробітництва. Посольство підтримує нас в рамках своєї компетенції. Вони виконують більше рекомендаційну роботу. Тому дуже часто радять звертатися до нас. Ми допомагаємо і маркетингом, і зв’язками.
У Південній Африці українським компаніям треба показувати свій професіоналізм, показати якість свого продукту й з часом заслужити цим довіру.
Корупція зустрічається і тут, але в бізнесовому сегменті, практично все відбувається за законом.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Південно-Африканській Республіці: інтерв’ю з Катериною Рябчій
GU: В рамках одного з наших проектів, Global Ukraine Business Hub, ми працюємо над створенням інструментів для просування українських брендів в світі через мережу активних глобальних українців, які мають бажання займатись business development. Чи Вам цікаво було б долучитись до такого напрямку роботи?
Так, звичайно! Хочеться допомогти. В Україні склалася важка економічна ситуація. І люди, які дійсно можуть пропонувати цікаву продукцію, просто не знають як знайти свої ринки збуту. Я сподіваюсь незабаром ми побудуємо нормальну країну яка зможе активно та інтенсивно розвиватись використовуючи всі нові можливості глобального світу. GU