Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Проект Global Ukraine розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення глобальної комунікативної платформи, яка допоможе розвинути нові спільні проекти. Рубрика Global Ukrainians розповідає про новостворені пост-майданні рухи та українських лідерів глобального масштабу, їхні внески та майбутні проекти на підтримку боротьби українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України. Для кращого розуміння ситуації у Катарі, ми звернулись до глобальної та проактивної українки – Анастасії Чeнaш.
GU: Анастасіє, розкажіть, будь ласка, про себе?
Я — хмельничанка, випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Моя спеціальність — перекладач арабської мови. Проходила стажування в Посольстві Іраку в Україні. Була номінована від університету на програму з вивчення арабської мови в Катарському університеті. У Досі я вела активний спосіб життя, брала участь у різноманітних конференціях, форумах та виставках. У мене виникла ідея зробити офіційну сторінку Ukrainian community in Qatar, яка б могла бути рупором нашої української спільноти на весь світ з Катару. Я хочу, щоб через цю сторінку українці могли долучитись до життя українців за межами України, дізнатись більше про саму державу Катар. Зараз я є радником виконавчого директора компанії «Комплекс В» у регіоні Перської затоки.
GU: Розкажіть про українську громаду у Катарі.
Мені пощастило: коли я приїхала в Катар, одразу потрапила на святкування Дня Незалежності України і познайомилася з українською громадою. Українці працевлаштовані у різних сферах: від готельно-ресторанної до ІТ-технологій. На жаль, спільнота тут не така велика. Якщо порівнювати з Еміратами, то там у п’ять-шість разів більше українців. Але ми досить дружні, завжди допомагаємо один одному, намагаємось влаштувати наше дозвілля, наприклад, святкуємо традиційні національні свята.
GU: Чим займається українське ком’юніті в Катарі?
У вільний від роботи час українці відвідують виставки у Museum of Islamic Art, Katara cultural village, Arab Museum of Modern Art, вивчають арабську мову, культуру та традиції в ісламському культурному центрі імені Шейха Абдулли бін Заіда Аль-Махмуда, їздять відпочивати у пустелю, збираються разом у ресторанчиках на базарі Сук Вакіф для перегляду футбольних матчів. Нещодавно українські волонтерки у Катарі зібрали речі та передали їх в дитячий будинок «Сонечко» у Запорізькій області. На заході, присвяченому «Дню культури твоєї країни» у Катарському університеті, я представляла Україну і розповідала про наші звичаї та традиції, історію та політичну ситуацію. Я відчула, що Україну розуміють та підтримують у Катарі.
GU: Скажіть, будь ласка, яка офіційна позиція держави Катар щодо конфлікту в Україні?
Я б сказала, що медіа в Катарі – не дуже розвинена сфера, багато чого тут не освітлюється, але катарські ЗМІ розділяють нашу позицію, а не проросійську. Доказом тому є те, що українцям візу до Катару отримати набагато легше, ніж росіянам.
GU: Чи займаєтесь Ви культурною дипломатією?
Всі українці, які живуть у Катарі, так чи інакше, є культурними дипломатами. Одним із них є український художник Андрій Черновіл. У нього є надзвичайна картина, яка називається «Зустріч», вона є символом міжнаціональної дружби. За катарськими традиціями, чоловіки при зустрічі доторкаються носиками, так і на картині дівчата вітають одна одну. Коси та одяг дівчат символічно повторюють кольори прапорів України та Катару.
Також одна з картин, яка називається «Два крила», знаходиться у приватній колекції шейха Фейсала бен Кассіма аль-Тані (меценат, один із найбагатших шейхів — ред). Андрій Черновіл знайомив Катар з українським мистецтвом на тaких виставках як «Made in Qatar», «National treasure», «GCC Bike Show», тощо. Андрій зі своєю командою планує провести декілька глобальних івентів, у яких будуть брати участь не лише митці України та Катару, а й з усього світу.
GU: А чи відбувається діяльність в сфері бізнес дипломатії ?
Так, адже тут активно розвивається бізнесова сфера. Катар починає заявляти про себе на міжнародній арені, він інвестує в економіку різних країн. Катар викуповує найпривабливіші інвестиційні об’єкти. Елітний універмаг Harrods, один з найдорожчих житлових комплексів у світі One Hyde Park, Олімпійське містечко — це лише частина списку у Англії. Тому і українці теж зацікавлені у катарських інвестиціях. Активним бізнес-дипломатом у Катарі є Ольга Ревіна, яка заснувала організацію Qatar — Ukraine Business Forum, що успішно заявила про себе на Міжнародній виставці оздоблювальних матеріалів та елементів декору «Qatar COVERTECH 2016», у якій взяли участь фірми з-понад 20 країн світу.
GU: Коли організовують певні українські заходи, приходять тільки українці чи іноземці також ?
Приходять, безумовно, всі. Компанії завжди інтернаціональні. Наприклад, за новорічним святковим столом збираються не тільки українці, а й американці, єгиптяни, французи, ліванці і всі знаходять спільну мову.
GU: Якими результатами Ви найбільше пишаєтесь?
Перш за все, я пишаюся тим, що можу донести в Катарі, що українська мова, історія та культура — унікальні. Тому що багато арабів вважали, що є лише російська мова, і відповідно вона є нашою державною.
GU: Які Ваші однодумці з місцевих інституцій, хто допомагає, а хто заважає?
Я давала інтерв’ю на Катарському радіо, яке представлене чотирма мовами — урду, англійською, французькою та арабською. Потім я поставила питання виконавчому директору: «Коли ми вже відкриємо українське радіо?». Він мені відповів: «Коли ти прийдеш, зібравши певні документи, тоді і відкриємо». Тобто тут до ініціатив ставляться дуже позитивно, тому все може знайти підтримку, якщо це буде гарна ідея, гарний підхід, з класними виконавцями, то не буде абсолютно ніяких проблем.
GU: А які самі по собі катарці?
Я б сказала, що катарці — більш закриті люди, порівняно з арабами інших країн, вони тримають дистанцію, спілкуються тільки по суті. Катарці дуже пишаються своїми традиціями та культурою, яку вони зберегли до сьогодні. Прикладом є національний одяг (соуб та абая), який вони носять щодня. Також у ієрархії цінностей першість займають сім’я та релігія.
GU: Які Ваші враження від розвитку подій в Україні?
Я спілкуюся з моїми друзями, батьками, переглядаю українські новини, мені цікаво, що нового відбувається в державі. Я тримаю пальці хрестиком, щоб Україна отримала безвізовий режим в Європу. Але падіння гривні унеможливлює будь-які поїздки за кордон взагалі. Український прожитковий мінімум складає приблизно 1300 гривень (50 доларів), що дорівнює п’яти поїздкам на таксі в Катарі. Загалом, українські експати підтримують Україну у складні часи та вірять у її світле майбутнє. GU