Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Питання запуску електронного декларування в Україні останній місяць знаходиться під особливо пильним поглядом журналістів, експертів, міжнародних донорів. І не дарма: дієздатність НАЗК (Національного агентства з питань запобігання корупції) була ключовою вимогою ЄС в рамках «безвізового діалогу», а для цього основою є запуск електронного декларування та аналіз декларацій доходів посадовців. Проте щось завжди стояло на заваді запровадження електронного декларування: то неможливість ухвалити законодавчі рішення, то бажання перенести запуск системи на пізніше, то запуск без сертифікату безпеки. До слова, останнє викликало чи не найбільше обурення громадськості та іноземних партнерів, багато було написано різними ЗМІ та у соціальних мережах, тому наша редакція вирішила підбити підсумки цього складного складнoгo прецеденту, який міг стати черговим гучним міжнародним скандалом через залученість багатьох сторін.
В кінці липня медіа України повідомили, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) з 15 серпня запустить систему електронного декларування для високопосадовців. Проте цього не сталося. А псевдозапуск системи електронного декларування спричинив чимале обурення громадськості та міжнародних партнерів. Тоді ж «Європейська Правда» підготувала матеріал у форматі editorial, який викликав вагомий резонанс через заклики до урядів країн ЄС та їхніх посольств «не скасовуйте візи, доки ситуація в Україні не зміниться кардинально».
Початок декларування без сертифікату безпеки був не можливим, а тому систему оголосили неготовою і передали державним структурам на доопрацювання. Втім систему е-декларування було все ж запущено 1 вересня. Хоча й тут не обійшлося без труднощів: розробники зазначали, що з системою все гаразд, проте перші декларації на сайті Національної агенції запобігання корупції з’явилися тільки 3 вересня ввечері. Нині на сайті таких декларацій вже більше 40. Проте ризиків зриву все ж залишається чимало, про це детальніше можна прочитати на Faсebook-сторінці народного депутата Мустафи Найєма.
Українські аналітики протягом всього цього часу пробували з’ясувати нюанси справи електронного декларування, знайти винних, зрозуміти виходи з ситуації, яка склалася. Редакція обрала основні матеріали навколо цього скандалу, які дозволять розібратися, що ж все таки трапилось та хто в цьому винен.
Зокрема, про відповідальність щодо зриву е-декларування, претензії до ПРОООН, «Міранди» (розробника електронної системи) та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації можна дізнатися у публікаціях «Європейської правди» тут та тут. Винуватих шукав і Владислав Бовсуновский в статті на Цензор.нет.
Аналіз законів, пошук розробників технічного завдання на е-декларування та аналіз його змісту зробив Віталій Манько в своїй статті на site.ua.
Проте були й статті більш загального характеру. Наприклад, про електронні декларації, відповідальність за подані неточні дані чіткі відповіді дає дослідження ТСН. Про досвід іноземних країн щодо електронного декларування, реакцію іноземних акторів на огріхи України в системі е-декларувння, шлях України до запровадження цієї системи детально розповідається у «Впровадження електронного декларування доходів держпосадовців в Україні» на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій.
Читайте за темою: Україна в медіа-просторі Мексики в серпні 2016 р.
Англійською мовою з труднощами запровадження е-декларування можна ознайомитись тут. GU