Συγγνώμη,αυτή η εγγραφή είναι διαθέσιμη μόνο στα Ουκρανικά. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Останнім часом українці все частіше апелюють до свого історичного минулого. І це зацікавлення відображається навіть в одязі: українська вишиванка уже перетворилася на модний тренд, а дівчата все частіше прикрашають волосся вінками.
Це зараз головні убори відіграють свою роль лише з погляду краси, моди та стилю, а в давнину вони мали навіть сакральне значення: виникнення та розвиток традиційних головних уборів пов’язувався з ідеєю посередництва між земним і небесним (поява стрічок, застосування у вінках пір’я птахів, які виконували за уявленнями роль посередників, тощо).
Традиційний головний убір — невід’ємна складова частина народного костюма. Крім захисної, практичної, знакової та оберегової функцій він виконував ще й естетичну, а також властиву тільки йому функцію завершення ансамблю одягу. Головні убори, крім того, виявились найменш змінною частиною костюма, мало змін відбулось також в їх різноманітних формах та способах носіння аж до початку XX століття. Саме в них найбільш повно збереглися архаїчні риси, давні традиції.
Саме по головному уборі можна було пізнати, з якої місцевості людина, якого майнового стану, соціального статусу, вікової категорії.
Розмаїте багатство українських вінків
Особливою увагою серед жіночих головних уборів відрізнялися вінки та вінкоподібні убори. Вінки були популярними саме серед молодих незаміжніх дівчат, оскільки лише їм в давнину дозволялося носити голову неприкритою. Вінки традиційно складалися з квітів та стрічок.
Українські вінки
Традиції плетіння вінків відрізнялися в різних регіонах України. Якщо в центральних областях України плетений вінок складався з великих квітів над чолом і дрібних на потилиці, то подолянки у вінок, навпаки, дрібні квіти вплітали спереду, а великі — ззаду.
Існували вінки вікові, ритуальні, звичаєві, магічні. Вважалось, що у вінку є така чаклунська сила, що знімає болі та береже волосся. Українські жінки мали особливі секрети плетіння, наприклад, щоб вінки з живих квітів (ружа, калина, безсмертник, любисток, мак, батіжки хмелю, мальви, волошки, ромашки, барвінок, особливо у весільних вінках) довго зберігались свіжими, їх змочували спеціальними рослинними соками.
Український традиційний вінок
Особливим видом вінка був весільний. Його прикрашали квітами з тканини, паперу, пір’ям, вовняними кульками, намистинами, бісером, лелітками. Цікавими були весільні вінки Поділля, які складалися з барвінку та плелися в вигляді гірлянди.
Весільний вінок
Читайте за темою: Дерев’яні церкви – архітектурна спадщина України
За давніми віруваннями, весільний вінок повинен був зберігатися в родині як запорука щастя, гармонії подружжя. З часів введення християнства на наших землях жінки по весіллі прикрашали своїм вінком та букетом нареченого образ Богородиці у кіоті. Вінки на весіллі вдягала не лише наречена, але й старша дружка, проте вінок нареченої, звичайно ж, був значно пишнішим та багатшим. Особливо важливим було вплести в весільний вінок барвінок, м’яту, овес, оскільки вони виступали як обереги.
Читать далі