Проект Global Ukraine розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення комунікативної платформи, яка допоможе розвинути спільні нові проекти. Тому ми запускаємо серію матеріалів про новостворені постмайданні рухи та про молодих українських лідерів глобального масштабу, для того щоб розказати про їхні внески та про майбутні проекти на підтримку боротьби Українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України.
Для того, щоб зробити більш ефективним процес створення комунікаційної платформи, у інтерв’ю ми питаємо українських лідерів закордоном про їхні прагнення, проекти, взаємодію з українською державою та громадянським суспільством, про інші актуальні виклики і загрози, що стоять перед усіма нами. Для кращого розуміння ситуації у США ми звернулись до Віталія Дубіля, безперечно глобального та проактивного українця, що живе та працює у столиці Сполучених Штатів
Віталію, розкажіть нам, будь ласка, про себе. Яким був Ваш шлях до Вашингтону?
Родом з Дніпропетровська. З відзнакою закінчив Дніпропетровську державну фінансову академію, де також був старостою групи та отримував стипендію Президента України. По закінченню навчання працював у великому комерційному банку та кількох будівельних компаніях.
У 2010 році виграв конкурс на Стипендію Едмунда Маскі (Edmund S. Muskie Graduate Fellowship) для навчання у США по програмі MBA (магістратура з бізнес адміністрування). Після навчання проходив стажування у Міжнародній Фінансовій Корпорації, що входить до складу Групи Світового Банку, де продовжую зараз працювати. Також зараз навчаюсь за програмою Executive MBA у IE Business School (Мадрид, Іспанія).
Ви є одним з найактивніших українських громадських діячів у США в контексті підтримки України. Розкажіть про Ваші найбільші проекти за останній час «за океаном»?
Я є одним із засновників та координаторів проекту “Support Hospitals in Ukraine” (“Підтримка Лікарень в Україні”). Наша команда разом з Павлом Федоренком з Запоріжжя, який також зараз живе у Вашингтоні, та Джені Мартів, американкою з Техасу, та за підтримки багатьох донорів та партнерів постачає з США у лікарні України медичне обладнання та витратні матеріали. У 2015 році ми відправили три великих контейнери з гуманітарним обладнанням вартістю до 2 млн. дол.. Це обладнання отримали лікарні Дніпропетровська, Києва, Запоріжжя та різних міст у зоні АТО. Зараз розробляємо наші плани на 2016 рік.
Також я є співзасновником та головою Асоціації Українців Світового Банку та МВФ. Ми позиціонуємо її не тільки як асоціацію для українців, але також для друзів України — колег з інших країн, які працюють у наших установах та цікавляться Україною. Велика перевага роботи в організаціях Групи Світового Банку — це культурне різноманіття: тут можна зустріти представників всіх країн світу. Багато моїх колег цікавляться тим, що відбувається в Україні, переймаються нашими проблемами, підтримують. Тому однією з головних цілей Асоціації є популяризація культури та традицій України у Світовому Банку.
Під час Євромайдану з друзями організовували протести перед Білим Домом з проханням до американського уряду підтримати український народ, який в ті дні виборював своє демократичне майбутнє на центральній прощі країни. У доленосні місяці зими 2013/14 ми провели десятки таких протестів також на Капітолійському Пагорбі під час проведення щорічної конференції «Дні України у Вашингтоні», слухань у Конгресі щодо ситуації в Україні, перед багатьма посольствами, включаючи Посольство України у Вашингтоні.
Розкажіть трохи більше про гуманітарну підтримку лікарень в Україні. В чому суть цього напрямку Вашої роботи?
Ідея реалізувати такий проект з’явилася влітку 2014, коли велися активні бойові дії на сході України. Було зрозуміло, що в Україні є велика нестача медичного обладнання, особливо хірургічного. Лікарі та волонтери робили та роблять неймовірне, рятуючи наших хлопців з мінімальним забезпеченням. Так і з’явилася ідея підтримати медиків та відправляти з США в Україну медичний гуманітарний вантаж, здебільшого хірургічного напрямку, оскільки ми фокусуємося саме на тих лікарнях, які працювали з пораненими військовими з АТО.
Раніше у нас не було жодного досвіду роботи у медичній сфері та корисних контактів, та це був перший такий великий та складний гуманітарний проект, який ми реалізували самі. Тому підготовка та відправлення першого контейнера зайняли у нас приблизно шість місяців. Далі ми вже значно підвищили швидкість відправлення наступних контейнерів та зменшили вартість кожної нової партії гуманітарної допомоги.
Перший 40-футовий контейнер з коштовним хірургічним обладнання доставили у лікарні Дніпропетровська: Обласну лікарню ім. Мечникова та Центральний Військовий Госпіталь. Оскільки Дніпропетровськ був і є найбільшим медичним центром в Україні, наближеним до зони АТО, куди привозять поранених, то на першому етапі ми вирішили сфокусуватися саме на цьому місті.
Звідки Ви отримуєте фінансування для свого проекту?
Відправка нашого медичного вантажу потребує достатньо суттєвих коштів, однак ключову роль у допомозі з фінансуванням відіграють донори. Завдяки підтримці наших партнерів та донорів ми маємо неймовірну ефективність проекту: на 1 долар донорських грошей ми в Україну відправляємо обладнання на 22-25 доларів. Таким чином, щоб відправити один контейнер з обладнанням вартістю 500-600 тис. доларів — потрібно зібрати 20-22 тисячі доларів.
Перший контейнер ми, фактично, профінансували за свій рахунок та з допомогою наших близьких друзів. А коли вже були досягнуті перші результати та було що показати – ми зверталися до друзів, колег, друзів наших друзів та всіх, хто дізнавався про наш проект зі ЗМІ. Прослідкувати за надходженням грошей та підтримати проект можна тут: http://bit.ly/ua-hospitals .
Було декілька великих грантів. Наприклад, ми отримали 10 тис. доларів від громадської організації Razom for Ukraine, яка виступає стратегічним партнером нашої ініціативи. Також була фінансова підтримка від групи анонімних донорів з Коннектикуту — 15 тис. доларів. Але найбільша кількість пожертв — це невеликі суми у 20-50-100 дол. (“з миру по нитці — голому сорочка”). Зараз у нас вже зібрано трохи більше ніж 62 тис дол., більша частина яких вже використана на постачання в Україну коштовного медичного вантажу.
Більше інформації про Support Hospitals in Ukraine та останні новини про проект можна отримати на сторінці www.facebook.com/ua.hospitals, а також з інтерв’ю для ДеПо та Голос Америки.
Ви також згадали українців Світового Банку та зареєстровану Асоціацію. Які пріоритети цієї організації? Які основні проекти Ви реалізовуєте?
Асоціація була створена для поширення української культури в організаціях Групи Світового Банку та МВФ. Можливо, найбільш вдалим нашим культурним заходом була презентація культури України в рамках Дня культурного розмаїття, діалогу та розвитку, який кожного року проводиться у Світовому Банку, де представники з різних національних клубів та асоціацій представляють культуру своєї країни. Відвідувачі казали, що наш стенд був найкрасивіший.
Ми також займаємося професійним розвитком членів Асоціації. У 2015 році ми провели багато зустрічей з міністрами, депутатами, громадськими діячами з України. В цьому сенсі минулий рік був неймовірно цікавим та продуктивним для українців, що працюють у наших установах. До прикладу, за підтримки Посольства України у США ми мали зустріч з Міністром фінансів України Наталією Яресько, обговорили проведення реформ та ситуацію в економіці України. Вона — надзвичайно професійна, харизматична та енергійна людина з бажанням та волею до проведення реформ. Мали цікаві зустрічі з Головою НБУ, міністрами аграрної політики, енергетики та вугільної промисловості, економічного розвитку та торгівлі, депутатами та громадськими діячами.
Також познайомили колег з нашою національною кухнею. Провели український обід, куди запросили колег спробувати наші національні страви. Кожен українець приніс щось від себе: п’ять видів вареників, голубці, котлети, шуба, олів’є, кутя, крабовий салат, сирники та багато інших смачних національних страв. Ще тоді почув, що деякі гості вже напівжартома розмірковують над переїздом в Україну через нашу смачну національну кухню.
На День Незалежності ми прийшли до офісу Світового Банку у вишиванках. Таким чином ми показуємо, що пишаємось нашим корінням, традиціями та культурною спадщиною. Такі Дні вишиванки ми проводимо досить регулярно. До акції на День Незалежності долучились також українці з інших організацій Вашингтону, наприклад, Мирослава Гонгадзе та Руслан Петричка – журналісти з Голос Америки.
Давайте поговоримо про українську громаду Вашингтону та США. Що послугувало причиною для такої активізації українців?
У Вашингтоні, як і в інших великих містах Північної Америки, є осередки української громади, яка тримається разом. Але під час Євромайдану значно більше людей стало приєднувати до протестного руху у Вашингтоні (який в перші місяці ми організовували разом з моїми друзями), до боротьби з режимом Януковича та пізніше до допомоги у військовому конфлікті на сході України. Саме на цих регулярних протестах та мітингах ми з багатьма і познайомилися. Під час Євромайдану українці дуже згуртувались, українці почали себе по-іншому самоідентифікувати.
З ким співпрацюєте в Україні і США у реалізації Ваших проектів? Можливо хтось заважає чи протидіє Вашій діяльності?
Протидія нашим проектам відсутня. Натомість, у нас є досить суттєва підтримка від різних організацій та установ. В США по медичному проекту ми отримуємо допомогу від Razom for Ukraine. Ця організація є стратегічним партнером нашого гуманітарного проекту та допомагає з залученням фінансування та інформаційною підтримкою.
В Україні ми співпрацюємо з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Тут ми взаємодіємо з волонтерами, які перейшли на посади радників. Одним із наших ключових партнерів в Україні також є Всеукраїнський культурно-просвітницький центр «Нове життя» (Київ), який допомагає з проходженням митниці та іншими питаннями.
В інформаційному полі ми отримуємо велику допомогу від Голосу Америки. У нас вже було кілька інтерв’ю та сюжетів про наш проект, чим допомогли нам залучити нових донорів та відзвітувати про вже досягнуті результати.
Які особливості української громади Вашингтону та які інші проекти Ви можете відзначити?
Українська громада у Вашингтоні не така велика як у Філадельфії, Нью-Йорку чи Чикаго. Але досить активна і унікальна. Багато українців тут — це представники таких великих організацій, як Світовий Банк, МВФ, Міжнародна фінансова корпорація, де я працюю, юридичних та фінансових компаній, а також студенти університетів.
Якщо говорити про інші проекти гуманітарної допомоги, то варто, в першу чергу, відзначити раніше згадану організацію Razom for Ukraine, як зареєстрована у Нью-Йорку, але також має представництво у Вашингтоні. Це нова організація, яка була створена під час Євромайдану та виступає зараз найактивнішою українською організацією на східному узбережжі США щодо підтримки України. Ще приємно відзначити, що головною рушійною силою у Razom виступає молодь – в середньому, це люди 25-35 років. Razom for Ukraine має багато різних напрямків діяльності, починаючи від гуманітарної допомоги та закінчуючи культурно-просвітницькими проектами, лобіюванням інтересів України у державних установах США.
У Вашингтоні є потужна організація United Help Ukraine, яка відправляє в Україну одяг та взуття, та іншу гуманітарну допомогу. US-Ukraine Foundation реалізує схожий до нашого проект та відправляє в Україну медичний вантаж.
Багато з цих проектів та організацій є представниками нової хвилі та були зареєстровані молоддю. Взагалі варто відзначити, що за останні три роки у США сформувалась нова генерація українців: на відміну від старої діаспори, це молоді професіонали та студенти, які стали головною рушійною силою допомоги Україні. Це молодь, що бачила необхідність допомагати Україні. І за останні роки, з початку Євромайдану, була дійсно зроблена фантастична робота по постачанню в Україну гуманітарної допомоги. На жаль, на Батьківщині не завжди є достатньо інформації для розуміння того, який великий обсяг роботи виконується українською громадою у США по підтримці України. Але наша громада у США надавала та буде і надалі надавати допомогу землякам вдома, в Україні.
Розмовляв Олексій Роговик
координатор Global Ukraine News та
Free Voice Information Analysis Center
Деякі фото надані: Vadym Guliuk Photography