Συγγνώμη,αυτή η εγγραφή είναι διαθέσιμη μόνο στα Ουκρανικά. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Гобелен – це не просто килим, це – окремий вид мистецтва. По суті, гобелен – це картина з вовняних або шовкових ниток, зазвичай, зіткана вручну. Цей вид мистецтва є одним із найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Він належить до найбільш поширених видів господарської діяльності й народного мистецтва, яке має багатовікову історію і глибокі традиції.
Слово «гобелен» зародилося у Франції ще в 12 столітті. Колись невідомий Жілль Гоббелен приїхав до Парижа і заснував там свою килимову ткацьку. Килими користувалися великою популярністю у багатих людей, а король Людовик XIV навіть викупив цю ткацьку і створив «Королівську гобеленову мануфактуру», а ці килими стали називатися гобеленами, на честь свого творця. У той час гобелени були дуже дорогими, ними прикрашали королівські палаци або дарували знатним гостям.
Однак історія гобелена куди довша. Техніка створення таких килимів була відома ще в стародавньому Єгипті, а пік гобеленового мистецтва припав на 4-7 століття. У Європі популярність гобеленів зросла з початком Хрестових походів. Тоді створенням гобеленів займалася церква, тому головними сюжетами на килимах були біблійні чи історичні мотиви. Також часто зустрічалися гобелени з геометричними візерунками або рослинними орнаментами.
На Україні давні гобелени мали назви дивани, опони, шпалери, коберці, перистромати, тапетії. Український гобелен розвивався на основі національних художніх традицій, у руслі загальноєвропейських мистецьких тенденцій. Це засвідчують збережені пам’ятки ХVII-XVIII ст., зокрема, відомі гобелени виткані у Горохові на Волині і в мануфактурах на Лівобережній Україні. Унікальна колекція західно-європейських шпалер є у Львові, в музеї етнографії та художнього промислу. Вони дають нам уявлення про розвиток цього виду мистецтва в ХVII-XVIII ст.
Наприкінці ХІХ століття Решетилівка (Полтавська область) офіційно стала одним із центрів-осередків народного ткацтва, килимарства та вишивання в Україні. Килими та унікальна вишивка решетилівських майстринь у 1923-25 роках були представлені на виставках українського мистецтва в Мюнхені, Парижі, Марселі, Брюсселі, де вони отримали не одну нагороду.
Сьогодні молоді митці продовжують підтримувати ткацьку славу с. Решетилівки. Талант і виконавська майстерність вишивальниць, килимарок зробили це невелике містечко відомим не лише за межами Полтавщини, а й далеко за межами України. Решетилівські килими по праву називають «дивом народного мистецтва».
Global Ukraine News поспілкувався з однією із яскравих представниць сучасного мистецтва гобеленового ткацтва, роботи якої вражають своєю красою – Ольгою Пілюгіною.
Фото: Ольга Пілюгіна
Ольга Пілюгіна – молода художниця з Решетилівки, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, стипендіат Президента України 2012-2015рр., володар Гранту Президента України, творить килими у традиціях народного мистецтва Полтавщини.