Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Гобелен — це не просто килим, це — окремий вид мистецтва. По суті, гобелен — це картина з вовняних або шовкових ниток, зазвичай, зіткана вручну. Цей вид мистецтва є одним із найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Він належить до найбільш поширених видів господарської діяльності й народного мистецтва, яке має багатовікову історію і глибокі традиції.
Слово «гобелен» зародилося у Франції ще в 12 столітті. Колись невідомий Жілль Гоббелен приїхав до Парижа і заснував там свою килимову ткацьку. Килими користувалися великою популярністю у багатих людей, а король Людовик XIV навіть викупив цю ткацьку і створив «Королівську гобеленову мануфактуру», а ці килими стали називатися гобеленами, на честь свого творця. У той час гобелени були дуже дорогими, ними прикрашали королівські палаци або дарували знатним гостям.
Однак історія гобелена куди довша. Техніка створення таких килимів була відома ще в стародавньому Єгипті, а пік гобеленового мистецтва припав на 4-7 століття. У Європі популярність гобеленів зросла з початком Хрестових походів. Тоді створенням гобеленів займалася церква, тому головними сюжетами на килимах були біблійні чи історичні мотиви. Також часто зустрічалися гобелени з геометричними візерунками або рослинними орнаментами.
На Україні давні гобелени мали назви дивани, опони, шпалери, коберці, перистромати, тапетії. Український гобелен розвивався на основі національних художніх традицій, у руслі загальноєвропейських мистецьких тенденцій. Це засвідчують збережені пам’ятки ХVII-XVIII ст., зокрема, відомі гобелени виткані у Горохові на Волині і в мануфактурах на Лівобережній Україні. Унікальна колекція західно-європейських шпалер є у Львові, в музеї етнографії та художнього промислу. Вони дають нам уявлення про розвиток цього виду мистецтва в ХVII-XVIII ст.
Наприкінці ХІХ століття Решетилівка (Полтавська область) офіційно стала одним із центрів-осередків народного ткацтва, килимарства та вишивання в Україні. Килими та унікальна вишивка решетилівських майстринь у 1923-25 роках були представлені на виставках українського мистецтва в Мюнхені, Парижі, Марселі, Брюсселі, де вони отримали не одну нагороду.
Сьогодні молоді митці продовжують підтримувати ткацьку славу с. Решетилівки. Талант і виконавська майстерність вишивальниць, килимарок зробили це невелике містечко відомим не лише за межами Полтавщини, а й далеко за межами України. Решетилівські килими по праву називають «дивом народного мистецтва».
Global Ukraine News поспілкувався з однією із яскравих представниць сучасного мистецтва гобеленового ткацтва, роботи якої вражають своєю красою — Ольгою Пілюгіною.
Фото: Ольга Пілюгіна
Ольга Пілюгіна — молода художниця з Решетилівки, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, стипендіат Президента України 2012-2015рр., володар Гранту Президента України, творить килими у традиціях народного мистецтва Полтавщини.