Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автори: Анна Денисова та Поліна Завадська
Джерело: Агенція іміджу України
За період з 20 по 24 червня найпопулярнішою у німецькому медіа-просторі знову стала тема санкцій проти Росії, яка обійшла навіть «священний» для німців футбол. 20% від усіх публікацій було присвячено дискусії, яка розгорнулась у політичному середовищі через необхідність вирішити долю обмежувальних заходів для РФ.
Через відсутність прогресу у врегулюванні українського конфлікту країни ЄС вирішили продовжити економічні санкції проти Росії на 6 місяців.
Але Москва вже може скасувати санкції проти ЄС: про це заявив у Петербурзі президент Путін. Це був розумний хід з боку російського президента. Проте у будь-якому разі повинен бути прогрес у мирному врегулюванні в Україні, ЄС має чинити тиск на Київ, бо Росія має бути впевнена, що її «не обдурять». Причини таких висловлювань Путіна ясні, зазначає автор статті на Spiegel Беджамін Біддер: того тижня ЄС мав приймати рішення про подовження санкцій проти РФ. Пропозиція Путіна прозвучала як щедрий компроміс.
Москва досі є головною перешкодою на шляху досягнення миру в Україні. А Путін просто хоче обманути весь світ. Проте слова Путіна можуть послабити антиросійський фронт. Офіційна позиція ЄС зрозуміла: Мінські домовленості 2015 р. мають бути виконані в повному обсязі, Україна і Росія мають дотримуватисся перемир’я і провести місцеві вибори. Проте в той час як держави Східної Європи виступають за жорсткі санкції проти РФ, Франція, Німеччина й Італія є прихильниками поступового пом’якшення санкцій в «знак заохочення» подальшого прогресу Мінських домовленостей. Ідея полягає в тому, що при маленьких заохоченнях Москва швидше йтиме на поступки і будуть досягнуті певні успіхи.
Футбол все-таки не опинився позаду: друге місце за кількістю статей займає постчемпіонатна лихоманка. Згадували і напад німецьких хуліганів на українських фанатів, і жалюгідний виступ нашої збірної на Євро [в німецьких ЗМІ риторика набагато м’якша], і небезпідставне рішення Михайла Фоменка піти з посади головного тренера.
«Україна грає, щоб зберегти своє обличчя. Натомість ми граємо, щоб перемогти», – сказав польський захисник Бартош Саламон перед провальним для українців матчем проти Польщі. Обличчя українська збірна таки не зберегла і першою вибула із цьогорічного турніру.
На третій позиції минулого тижня опинилась критика маневрів і військових навчань НАТО в контексті їх впливу на погіршення відносин з Росією.
Читати за темою: Закордонна Україна: як і що писали світові ЗМІ про нашу державу
Уповноважений федерального уряду з питань співробітництва з Росією Гернот Ерлер застеріг від «спіралі загострення відносин між НАТО і Росією, яка може призвести навіть до війни». За його словами, дії Москви в Україні хоч і виправдовують реакцію з боку НАТО, «але ми знаходимося в спіралі загострення відносин. І так далі тривати не може. Нам потрібен стоп-сигнал, поки не стало надто пізно».
Основним приводом для розгортання дебатів стала заява Міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра, присвячена 75-тій річниці нападу Німеччини на СРСР. Під час промови Штайнмайєр з огляду на нарощення озброєнь НАТО наголосив, що військові заходи аж ніяк не сприяють встановленню миру. Варто віддати належне, що міністр при цьому не ідеалізує Росію: «Ми сьогодні дуже далеко від епохи миру – на жаль, більш далеко, ніж будь-коли після завершення Холодної війни. Недалеко від Європи бушують кровопролитні конфлікти. Але і всередині Європи є глибокий розкол. Анексією Криму і дестабілізацією України країна-підписант Гельсінського заключного акту вперше з часів Холодної війни відкрито порушила один із ключових принципів європейського мирного порядку – непорушність кордонів і суверенітету іншої держави».
Штайнмайєр з огляду на нарощення озброєнь НАТО наголосив, що військові заходи аж ніяк не сприяють встановленню миру.
