Global Ukraine News

Петро Старокадомський: український учений, що розгадав таємницю рідкісного генетичного захворювання

对不起,此内容只适用于乌克兰文。 For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Автор: Олег Фея
Джерело: theUKRAINIANS

Коли Петро взявся за вивчення цієї хвороби, про неї не було відомо майже нічого. X-linked reticulate pigmentary disorder (XLPDR) — рідкісне імунологічне захворювання, від якого потерпає всього дванадцятеро людей у цілому світі. Перекладаючи дослівно, це «зв’язаний із X-хромосомою сітчастий пігментний розлад». Американські генетики звернулися в лабораторію молекулярної біології в університеті штату Техас, де працює українець Петро Старокадомський, аби ті допомогли дослідити недугу.

Більш як три роки науковцям не вдавалося досягнути бажаного результату — зрозуміти механізм виникнення хвороби. Проте Петро Старокадомський, який був мозковим центром групи, розгадав природу захворювання і ввів кілька нових термінів у сучасну біологію. Результати привели до перевороту в розумінні імунної системи.

Лусочка цибулі

Петро народився та виріс у Львові. Навчаючись у школі №37 із поглибленим вивченням французької мови, яка ще у 80-х роках — у період піонерів та жовтенят — уперше проводить  шкільні обміни між Францією та СРСР, Петро спілкується з іноземцями. А в 90-х роках  — їде у Францію на місяць та ходить у тамтешню школу.

Далі була Мала академія наук, лабораторія генетики на біологічному факультеті, де Петрові дозволяли бувати професорка генетики Олена Білоконь, яка піклувалася про молодого таланта, і Людмила Борисівна Дробот, завідувачка молекулярної лабораторії в Інститутi біології клітин.

Усе це привело Петра Старокадомського до Львівського національного університету імені Івана Франка. Про той період життя згадує скромно. Каже, шкода, що часи були складні — в університеті мали змогу вчитися тільки за  підручниками 70-80-х років, у той час як у світі з’явився інтернет, а в Америці закінчувалась програма «Геном людини».

Читайте за темою: Українські емігранти, які створювали сучасні технології

Інсулін у вигляді жуйок? Будь ласка!

У 1999 році Петро Старокадомський залишає Львів та їде до Києва. Але він не набирає достатньо балiв для вступу в аспірантуру, так що просто починає працювати iнженером.

— Я завжди йшов найбільш незручними шляхами, — каже з усмішкою. — Мене взяли молодшим інженером у Києві, потім я перейшов в Інститут молекулярної біології, та як здобувач захистив кандидатську в патріарха української науки Віталія Арнольдовича Кордюма.

Ми зробили ін’єкційний інсулін для діабетиків у вигляді… жуйок. Це дуже нестандартне рішення — і воно могло б мати успіх. Ми показали ефективність жуйок, але це відкриття нікого не зацікавило.

Наш імунітет — як поліція

У пошуках нових перспектив Петро Старокадомський  їде до Ізраїлю у Вайцманівський інститут. Там починає займатись молекулярною імунологією. В Ізраїлі Петро закінчує свої постдокторальні студії та їде в Америку.

Читайте за темою: Як українці в джунглях розбагатіли

— Мені пощастило потрапити у лікарню із  сильним дослідницьким штатом та лабораторією. Я тут працюю вже шість років. Ми беремо пацієнтів із недослідженими хворобами, мутаціями — і пробуємо розглянути біохімічні моделі. Скануємо багато захворювань. Так ми натрапили на X-linked reticulate pigmentary disorder (XLPDR).

Такі розповіді нагадують сюжети про Доктора Хауса, проте — у невигаданому житті.

Читати далі

1 2 3
Share.

Comments are closed.