对不起，此内容只适用于乌克兰文。 For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Саміт Україна-ЄС відбувся 24 листопада. ЄС представляли президент Європейської ради Дональд Туск та президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Президент Петро Порошенко представляв Україну. Президент Європейського парламенту Мартін Шульц взяв участь у зустрічі лідерів, яка відбулася до саміту.
Очікувань щодо саміту було багато, адже було анонсовано про підписання 4 документів. А в українському суспільстві вагомим зацікавленням був, звичайно, безвізовий режим, розгляд якого постійно відкладається. Отож пропонуємо Вам ознайомитися з ключовими акцентами та основними домовленостями, які були досягнуті під час саміту.
Безвізовий режим для України: чи буде і коли?
Як відомо, український безвізовий режим не був запланований до розгляду під час листопадової сесії Європарламенту, через не вирішеність питання з так званим механізмом призупинення. Те, чого так прагнуть українці і те, що вони б повинні були вже отримати, увесь час відкладається.
Читайте за темою: Чому гальмується розгляд безвізового режиму для України?
На цьогорічному саміті питання безвізу теж не оминули увагою. Його почали обговорювати ще до початку зустрічі. Зокрема, президент Європарламенту Мартін Шульц перед початком саміту заявляв, що механізм призупинення не можуть узгодити через застереження таких країн-членів ЄС, як Франція, Бельгія, Італія та Німеччина, наголошуючи, що це не пов’язане з виборами у Франції: «Те, що це лише через Францію, неправда. Наскільки я знаю, також Бельгія, Італія, Німеччина та інші країни мають застереження. І це залежить не від результатів виборів у Франції, а від здатності членів ЄС дійти згоди. Крім того, я хочу сьогодні також обговорити ще й рішення щодо Нідерландів. У нас є Угода про асоціацію, яка ще не ратифікована Нідерландами через референдум, і тому ми маємо обговорювати не лише візову лібералізацію, а й те, щоб Угода далі запрацювала».
А така заява про вибори у Франції була спричинена твіттом брюссельського кореспондента Радіо Свобода Рікарда Йозвяка: «Немає певності у тому, що згоди щодо механізму призупинення безвізових режимів може бути досягнуто у 2016 році. Можливо, доведеться почекати до часу, коли пройдуть вибори у Франції в квітні-травні». Погодьмося, що це – не надто позитивне повідомлення, особливо в світлі того, що європейські політики не раз наголошували, що Україна свою частину вимог таки виконала.
А вже після цього, президент Єврокомісії Дональд Туск та президент Європейської ради Жан-Клод Юнкер, заявляли про згоду Франції та Німеччини розблокувати візовий режим для України, водночас наголошуючи на тому, що внутрішня дискусія в ЄС таки є, але це вирішиться дуже швидко. Крім того, Дональд Туск наголосив, що Україна чудово виконала свою роботу, а Юнкер закликав надати Україні візову лібералізацію до кінця року.
Читайте за темою: Актуальна тема: коли буде розглянуто безвізовий режим для України?
Зреагував на таке затягування глава МЗС України Павло Клімкін, який написав у Twitter, що подальше затягування процесу узгодження механізму призупинення безвізового режиму свідчитиме про інституційну слабкість ЄС.
То які ж угоди підписали?
З анонсованих кількох угод були підписані договори в сфері боротьби з корупцією та енергетики. Зокрема, Україна та ЄС підписали угоду про фінансування заходу «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» на суму понад 16 млн євро. Кошти ЄС будуть спрямовані на посилення спроможностей органів державної влади, відповідальних за боротьбу з корупцією, а також на забезпечення доброчесності працівників інших установ та органів юстиції; покращення парламентського нагляду за процесом реалізації антикорупційних реформ; залучення громадянського суспільства та засобів масової інформації до здійснення антикорупційних заходів. Термін реалізації проекту: операційна фаза – 42 місяці, заключна фаза – 24 місяці.
Був підписаний і Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики, який оновлює аналогічний документ від 2005 року. Меморандум закріплює стратегічну роль України як країни-транзитера. Метою оновленого меморандуму є повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС в інтересах споживачів та з огляду на необхідність взаємного посилення безпеки енергопостачання та охорони довкілля в енергетичній галузі.
Читати далі