Извините, этот текст доступен только в “Украинский” и “Греческий”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.
Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Зелені Свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це — завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених Свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.
З прийняттям християнства Зелені Свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Воскресіння і збігалася з Зеленою неділею. Тому в народі це свято називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених Свят.
Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов’язково прикрашали подвір’я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясена, горіха, дуба, тощо. Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір’ям, повісився Юда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на ворота, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, ласкавцями. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духа, пробудження природи та оновлення душі людини.
З квітами пов’язують ще один звичай: у день Трійці ворожили на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Дівчата ж плели вінки та кидали у воду: якщо вінок тоне – це поганий знак, якщо пливе – усе буде добре, а якщо спиниться на місці – не скоро буде весілля. Традиційними були співи, хороводи і танці, що тривали до самого ранку.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Їх влаштовували в лісі чи полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками.
У Зелені Свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. На Лівобережжі був поширений обряд водити тополю. Дівчата водили тополю — одягали одну з-поміж себе тополею і водили її по дворах. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі побутував близький за значенням обряд троїцького куща, роль якого теж виконувала дівчина.
Читайте за темою: Найпопулярніші українські закордонні культурні івенти
На Зелені Свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.