Автор: Олександр Гороховський
Експерт: Дмитро Єфремов
Джерело: FactCheck
Наприкінці останньої сесії українського парламенту, знову чимало спікерів почали апелювати до вже заїждженої тези про зняття недоторканності з народних обранців. Приводом стала поведінка парламентарів — велика кількість з них не приходила на засідання Ради, інші відверто займалися «кнопкодавством». Проте гучна теза про недоторканність нині не більше ніж маніпулятивний інструмент.
13 липня 2016 року в ефірі «Вечірнього прайму» на телеканалі «112 Україна» позафракційний депутат Борислав Береза заявив: «Венецианская комиссия сегодня четко сказала – в Украине на сегодняшний день нельзя снимать депутатскую неприкосновенность, иммунитет депутатский, по причине того, что это приведет к узурпации власти».
FactCheck дослідив цей месседж, історію питання, а також висновки Венеціанської комісії щодо законопроектів про депутатську недоторканність.
СУТЬ ПРОБЛЕМИ:
Європейська комісія за демократію через право або Венеціанська комісія, як її скорочено називають за місцем розташування, є дорадчим органом Ради Європи з питань конституційного права. Комісія була заснована у 1990 році згідно з Резолюцією 90(6) Комітету міністрів Ради Європи.
Венеціанську комісію називають засобом «швидкого реагування» та «швидкої невідкладної допомоги» щодо надання рекомендацій по проектах конституційних реформ, допомоги у розробці текстів конституцій, проектів виборчого законодавства, конституційного правосуддя, захисту прав людини та нацменшин.
Документи Венеціанської комісії широко використовуються законодавчими, правозастосовними та іншими органами держав-членів Ради Європи. На них посилається у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини.
Відповідно до Статті 2 Статуту до складу Венеціанської комісії входять незалежні експерти, які отримали міжнародне визнання завдяки своєму досвіду роботи в демократичних інститутах або через свій внесок у зміцнення права та розвиток політичних наук.
Сьогодні членами Венеціанської комісії є 57 держав. Україна почала співпрацю з Венеціанською комісією з 1992 року, подавши заявку на вступ до Ради Європи. 9 листопада 1995 року відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ. В тому ж 1995 році у нас був відкритий і офіційний Офіс Ради Європи, який постійно надає рекомендаційні документи з різних правових аспектів.
Набувши членства в Раді, Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ, зокрема, прийняти відповідні закони та приєднатися до ряду конвенцій.
Тому висновки Комісії впливали на реалізацію положень, проголошених у Декларації про державний суверенітет України та засадах основного закону держави – Конституції. Вони були враховані при прийняті законів, які стосувалися питань конституційних реформ, законодавства про вибори, прокуратуру, мову, демонстрації та мирні збори, судоустрій та статус суддів, адміністративно-територіальної реформи, люстрації, тощо.
ДОКАЗИ ТА АРГУМЕНТИ:
14 травня 2014 року тодішній спікер Верховної Ради України Володимир Гройсман звернувся до Венеціанської комісії з проханням надати висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів».
Читайте за темою: Як Юлія Тимошенко казала неправду про податки на пенсії, а Олег Ляшко брехав про дефолт від МВФ
Слід зазначити, що до цього часу Україна вже двічі у 2000 та 2001 роках зверталася до Венеціанської комісії за консультаціями у питанні зняття депутатської недоторканності. В обох випадках експерти комісії висловилися за збереження на той час недоторканності народних обранців, мотивуючи це недосконалістю українського судочинства та нерозвиненістю демократичних засад, що перебували в стадії реформування.
Щодо листа Гройсмана у травні 2014 року, то Венеціанська комісія, розглянувши звернення, прийняла висновок по ньому на 103-му пленарному засіданні (м. Венеція, 19-20 червня 2015 року).
Гарантії Конституції
Експерти комісії у пункті 8 висновку звернули увагу, що: «Поданий законопроект виключає частини першу та третю статті 80 Конституції України, стосовно депутатської недоторканності.
Частина перша статі 80 передбачає, що «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність», тоді як частина третя статті 80 встановлює, що «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
Читати далі