Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Останні два тижні увага українців цілковито була прикута до обговорення шалених статків, що задекларували народні обранці в ході першого етапу подання електронних декларацій за 2015 рік. Відтак заява Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана про можливе підвищення мінімальної заробітної плати пролунала майже непомітно.
«Праця українських громадян недооцінена. Хочу підкреслити, що сьогодні дуже важливо створити систему, за якої праця українських громадян розпочне отримувати належну заробітну плату. Ми сьогодні пропонуємо зробити перші кроки», — зазначив Гройсман.
А перші кроки таки обіцяють бути досить суттєвими, за словами пана Гройсмана, уряд пропонує, щоб у 2017 році мінімальна заробітна плата дорівнювала 3 200 гривень. Таким чином, вперше за 25 років незалежності мінімальна заробітна плата громадян може дорівнюватиме реальному, фактичному і юридичному прожитковому мінімуму. Раніше в проект держбюджету передбачалося внести мінімальну зарплату в розмірі 1,6 тис. грн, однак уряду вдалося таки затягнути пояси та знайти можливості збільшити зазначену раніше суму, в два рази.
Звідки гроші?
Гучна ініціатива спровокувала численні запитання, адже й досі не зрозуміло, звідки депутати вирішили взяти гроші. Кабмін пояснює, кошти вже знайшли в «економіці України» й іноземні інвестиції залучати не потрібно. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» повідомив Міністр фінансів Олександр Данилюк.
Читати за темою: Українська епопея «Задекларовані» – сміх крізь сльози
«Рішення щодо збільшення мінімальних зарплат є збалансованим. Тобто додаткових витрат з бюджету не передбачається. Це фінансується за рахунок того, що частина зарплат виходить з тіні, і на ці зарплати будуть оплачені додаткові податки, за рахунок яких буде збільшення мінімальної зарплати, — зазначив Міністр. — Ми все прорахували, ми підійшли досить консервативно, розуміючи, що заходи детінізації — не завжди на 100% ефективні».
За словами чиновника, підвищення мінімальної зарплати не передбачає урізання статей бюджету. Також Данилюк припустив, що, можливо, завдяки підвищенню зарплатні зменшиться кількість звернень за комунальними субсидіями, а тому можуть скоротитися і видатки бюджету. Проте Міністр фінансів так і не зміг назвати бодай якихось цифр аби чітко уявити де уряд планує брати гроші на таке значне підвищення «мінімалки» для українців.
Інфляція, підвищення цін, субсидія – усі ризики неочікуваної щедрості
Підвищення мінімальної заробітної плати несе цілу низку ризиків для економіки країни. Відтак директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин сумнівається, що анонсоване Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом підвищення мінімальної зарплати нейтрально вплине на інфляційні процеси. Про це він сказав «Главкому».
Експерт вважає частково справедливими заяви Віце-прем’єра Павла Розенка, підвищення «мінімалки», зокрема, дасть можливість скоротити дефіцит Пенсійного фонду на 5–7 мільярдів та зменшити витрати на субсидії за ЖКГ. Але при цьому він зазначив, що незрозуміло, за рахунок чого це підвищення має відбутись і чому воно має нейтрально вплинути на інфляційні процеси.
«Адже якщо розгониться інфляція, тоді є високі ризики, що ці 3 тисячі гривень наступного року будуть реально вартувати менше, ніж півтори тисячі на сьогодні», — вважає експерт.
Читати за темою: Українська епопея «Задекларовані»: реакція іноземних ЗМІ
Про можливості значного стрибку інфляції стверджує і голова союзу економістів України Андрій Новак. За його словами, різке підвищення соціальних платежів провокує стрибок інфляції як мінімум і ставить під ризик виконання бюджету у витратній частині і тих статей, які не є соціальними, – так звані статті розвитку, будівництва, ремонту тощо, а єдине ж неінфляційне джерело, яке існує, — це ріст економіки.
Голова Національного банку України Валерія Гонтарева в свою чергу запевнила, що підвищення мінімальної зарплати вдвічі — до 3200 грн — не вплине на баланс бюджету України. Глава НБУ впевнена, що поки бюджету нічого не загрожує, однак пані Гонтарева все ж таки підстрахувала свій коментар, незначним доповненням, що існує досить реальна ймовірність що слідом за «мінімалкою» виростуть і інші виплати. А це вже спонукає серйозно задуматися над доцільністю урядової ініціативи.
Ще одним сумнівним наслідком стрімкого підняття «мінімалки» є зменшення кількості сімей, які матимуть змогу отримати субсидії. Проте Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко запевнив, що ситуація із зменшенням наданих субсидій зміниться лиш через два роки (в цьому році субсидії вже призначені або призначаються згідно з доходами 2015 року), відтак сьогодні українці можуть бути спокійні і не перейматися питанням субсидії заздалегідь.
«Для розрахунку розміру субсидій у цьому опалювальному сезоні враховуються доходи за минулий 2015 рік. Тому в цьому році для людей, які отримують субсидії, це буде позитивний момент, у них просто з’являться додаткові кошти. Корекція розміру субсидій з урахуванням підвищення заробітних плат буде проводитися вже в наступному опалювальному сезоні. Очевидно, що вже з наступного опалювального сезону люди будуть отримувати трошки менші субсидії, але їх достаток буде рости. Ми потроху будемо балансувати цю модель за рахунок збільшення доходів громадян. В наступному році не передбачається збільшення ціни ні на газ, ні на житлово-комунальні послуги», — заспокоїв Розенко.
Реакція українців
Ініціатива про різке підвищення мінімальних зарплат спричинила неоднозначну реакцію у соцмережах. Люди побоюються стрімкого підвищення цін, а також збільшення податкового навантаження на бізнес. Дехто називає це авантюрою, що має на меті «збити народний гнів» через підвищення тарифів та реального економічного стану країни.
Читати за темою: Чому гальмується розгляд безвізового режиму для України?
Однак є і думки, що збільшення грошової маси в економіці має стимулювати зростання виробництва і загалом ініціатива стане досить позитивним та конструктивним рішенням.
Тимофій Мілованов, в. о. президента Київської школи економіки зазначив: «В будь-якому разі, якщо дійсно мінімальна зарплата буде підвищена і, можливо, будуть підвищені реальні зарплати, це означає, що деякі люди дійсно почнуть отримувати більше грошей, а отже, вони будуть більше витрачати, і ці гроші підуть працювати в економіку. Це можна назвати такою непрямою монетарною стимуляцією. Це краще, ніж, наприклад, вигнати велику суму грошей і вона буде конвертована в долари. Тобто краще ці кошти віддати людям, які витратять їх на купівлю базових товарів і таким чином простимулюють економіку».
Пересічні ж громадяни відійшовши від хибного позитивного враження, відчувають цілком справедливе занепокоєння та намагаються розібратися в джерелах та механізмах реалізації нової ініціативи уряду. GU
