По місяцях ситуація виглядає так: січень, лютий, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад та грудень залишаються без змін.
У березні, травні, червні, вересні конфігурація святкувань змінюється. У березні замість 8 тепер вихідним буде 9 число. У травні 1 та 2 травня більше не вважатимуться святами, а замість 9 травня вихідним стане 8. У червні День Святої Трійці теж не буде вихідним, а тому кількість святкових днів на один зменшується. А у вересні навпаки друга п’ятниця стане вихідним.
Читайте за темою: Під час варшавської Літургії на Великдень втрутилась поліція
Зміни стосуються і перенесення свят — в законопроекті запропоновано, якщо неробочий (вихідний) день державного свята України збігається з вихідним календарним днем, то вихідний день державного свята не переноситься на наступний день після неробочого. Інша ситуація з релігійними святами, які є вихідними днями: у випадку, коли вони припадають на неділю, Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні дні на наступні робочі дні в порядку і на умовах, установлених законодавством.
Також проектом УІНП визначені 10 державних свят, які є звичайними робочими днями: День першої незалежності та Соборності України (22 січня), День героїв Крут (29 січня), День Державного Герба (25 лютого), День Державного Гімну (10 березня), День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня), День матері (друга неділя травня), День Державного Прапора (24 липня), День хрещення України-Русі (28 липня), День української писемності та мови (9 листопада) та День Гідності та Свободи (21 листопада).
Керівництво УІНП пропонує також відзначати на держаному рівні 7 скорботних днів: День Героїв Небесної Сотні (20 лютого), День пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня), День пам’яті жертв геноциду кримських татар (18 травня), День пам’яті жертв політичних репресій (третя неділя травня), День пам’яті жертв комунізму та нацизму (23 серпня), День пам’яті жертв Голокосту (29 вересня) і День пам’яті жертв Голодомору (четверта субота листопада).
Зменшення свят: як реагують українці
Оприлюднення законопроекту викликало бурхливу дискусію серед українців, особливо щодо 8 березня, 1 та 2 травня.
Частина стверджує, що українці звикли забагато святкувати й використовують для цього будь-яку нагоду, навіть якщо «свято» є ідеологічно застарілим, має відверті ознаки тоталітаризму. Хоча, зазначимо, що 10 федеральних свят, які є вихідними, є у США. В Іспанії — також 10. У Німеччині їх — 7.
Противники скасування святкувань наголошують на тезі щодо неприпустимості скасування вихідних днів. Додатково наголошують і на тому, що українцям начебто потрібні вихідні дні для вирішення суто нагальних практичних потреб. Наприклад, 1-2 травня вже традиційно вважається чи не найбільш сприятливою порою для роботи на присадибних ділянках. Але ці вихідні дні традиційно приносять гарний дохід від туризму в українські міста, особливо в Західній Україні.
«Ніхто не скасовує відзначення 8 березня Міжнародного жіночого дня. Наша пропозиція – скасувати вихідний у цей день. Наразі 8 березня є вихідним у: Російській Федерації, Азербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Україні, Білорусі, Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там це свято конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді», – пояснює мотивацію Володимир В’ятрович.
Очільник Інституту додає, що статус вихідного, наданий радянською владою 8 березня, був одним з інструментів радянської влади перетворити цей день з дня боротьби за права жінок на день у форматі «букетики-тортики-шампанське».
Так чи інакше, а громадське обговорення нового календаря триватиме до 1 березня і кожен охочий зможе надіслати свої пропозиції до УІНП.