对不起，此内容只适用于乌克兰文。 For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Моніторинговий проект «ОКО» щоденно відслідковує статті в закордонних інтернет-виданнях, в яких йде мова про Україну. Окрім посилання на статтю, проект фіксує і рівень суспільного резонансу, який вираховується програмою на основі «вподобайок», репостів та коментарів у соціальних мережах.
Користуючись цим інструментом, Global Ukraine News пропонує вибірку статей англомовних ЗМІ, які в останній тиждень травня набрали найбільше розголосу. Одразу зазначимо, що серед статей на схожу тематику ми вибирали лише одну, яка була найбільш «популярною» в мережі.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Україну: санкції проти Вконтакте, надзвичайний дизайн дому в Карпатах та напад на ЛГБТ парад
Основні інформаційні приводи для публікацій стосувалися: «версальської крадіжки», угоди про Асоціацію та «дивовижної» ролі Путіна для України.
Путін, Макрон та королева Анна
Зустріч новообраного французького президента Макрона та російського очільника Володимира Путіна в останній понеділок травня прикувала до себе погляди усіх, хто цікавиться світовою політикою. Говорили політики про кризу на Донбасі, мирне вирішення, давали спільну прес-конференцію, під час якої Володимир Путін назвав королеву Анну, дочку київського князя Ярослава Мудрого, «русской».
Соціальні мережі вибухнули незадоволенням, але найбільш цікавою була сварка між аккаунтами у Твіттері України та Росії, про що і писало чимало світових ЗМІ, а матеріали мали високий показник резонансу: CNN (5831 пункт резонансу), Vox (4358 пунктів), Daily Mail (2284 пункти), thehill.com (2286 пунтів).
Читайте за темою: Королева Анна, Версальський палац та брехливі ЗМІ Росії: які висновки для України з зустрічі Путіна та Макрона?
Найбільше резонансу набрала публікація на gizmodo.com – 9646 пунктів. «Якщо Ви думаєте, що 2017 не може бути дивнішим, то гляньте як дві країни сперечаються в Twitter і використовують гіфки з Сімпсонів, щоб звинуватити одне одного», – пишуть автори замітки.
Обмін репліками, як видається, почався зранку, коли «Україна» твітнула «Росії» малюнок, з месседжем, що у 1051-му році, в час вінчання Анни Ярославни із королем Франції Генріхом Першим, на території майбутньої Москви стояв ліс. У відповідь «Росія» відповіла, що у той же час у Новгороді вже було збудовано величний храм Софії. В хід пішли меми з «Сімпсонів» та ілюстрування зі знаменитого британського серіалу «Шерлок», а до суперечки навіть російське МЗС підключилося.
Ратифікація Угоди про Асоціацію Нідерландами
«Нідерланди ратифікували угоду Україна-ЄС» пише euobserver. Матеріал набрав 1822 пункти резонансу. Голландський сенат схвалив ратифікацію Угоди про Асоціацію ЄС-Україна у вівторок (30 травня), в результаті політична сага, яка почалася понад рік тому, коли голландські виборці відкинули угоду на референдумі, дійшла кінця, пишуть автори матеріалу. Майже дві третини сенату проголосували за ратифікацію. Згадує видання й історію з референдумом та цитує президента Єврокомісії Юнкера, який привітав таке рішення.
Виняткова роль Володимира Путіна
«Як Путін несподівано об’єднав Україну?» пише Atlantic Council з резонансом 1254. Україна стала незалежною країною в 1991 році, але лише у 2014 році почала перетворюватися на повноцінну націю, пишуть автори. Це підтверджується і змінами у свідомості, і в національних кольорах, і навіть у мітці «зроблено в Україні», а також тисячами добровольців, які служать в армії та АТО.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Євробачення в Україні: від вболівання за улюблених виконавців до витівки пранкера
Перші ознаки майбутнього національного пробудження були очевидні ще у 2004 році. Демографічні зрушення також грають важливу роль. З середини 2000-х років нове покоління, без особистого досвіду спільного радянського минулого, досягло зрілого віку. Гібридна війна Путіна є прямою загрозою існування української держави і кожен змушений вибрати одну із сторін. На подив Кремля, переважна більшість вибрала Україну, переконує видання.
Недавня заборона контрольованих Кремлем соціальних медіа також є важливим кроком на шляху до інформаційної незалежності України. Дійсно, українізація – це цікаве явище, але воно не вилікує недуги країни та не зробить населення багатшим. Проте загальний сенс ідентичності має важливе значення для згуртування будь-якого народу, чого вже давно не вистачає Україні, на думку авторів. В даний час країна має шанс на краще майбутнє.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Україну: колишній сепаратист, Арка дружби та «гоніння на ветеранів»
Такими були найбільш резонансні матеріали про Україну. Щодо пропаганди, то тут найцікавішою була, мабуть, стаття на RT про прорив труби в Києві, що стає ще одним підтвердженням російської тактики: грати на українських невдачах та поширювати їх чим більше. В світлі цього, українські медіа мають зайняти принципово іншу позицію та врешті почати говорити про українські позитивні зрушення, а не лише про зраду та проблеми. GU
