Global Ukraine News

Роалд Гоффман, лауреат Нобелівської премії, уродженець Золочева: «Я люблю працьовитих, щирих і творчих українців»

Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

18 липня 2017 року у місті Золочеві (Львівська область) в рамках урочистостей з нагоди 80-річчя з дня народження Роалда Гоффмана (Roald Hoffmann, нар. 18.07.1937),  уродженця Золочева, лауреата Нобелівської премії з хімії (1981), відбулися «Гоффманівські наукові дискусії». Заходи розпочалися відкриттям інформаційної дошки на «будинку Гоффмана», де народився й мешкав ювіляр та оприлюдненням відеозвернення професора Гоффмана до мешканців Золочева, української молоді та спільнот.

Організаторами заходу стали: Західний науковий центр НАН України і МОН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Золочівська міська рада, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд «Хесед-ар’є», Інститут Маркіяна Шашкевича.

Читайте за темою: Успіх всупереч: історія бізнесу українки в Греції

Напередодні проведення “Гоффманівських наукових дискусій” Роалд Гоффман люб’язно погодився надати інтерв’ю представникам студенства Львова та Золочева. Зокрема, питання підготували студенти Національного університету “Львівська політехніка” Юлія Недзельська (“журналістика”) і Роксолана Захарчук (“міжнародні відносини”), а також були долучені співробітники львівських установ Національної академії наук України — Світлана Зденянчин і Євгеній Захарчук.

Юлія: Шановний професоре, Ваші батько і мати здобули у той час пристойну освіту (батько — випускник «Львівської політехніки», мати — вчитель школи). Окрім наслідування прикладу освіченості Ваших батьків, що стало для Вас домінуючою спонукою до наукових пошуків фундаментального рівня?

Ви мали рацію, Юліє, коли згадали моїх батьків. Їхнє шанування освіти і заохочення (включаючи мого вітчима, оскільки мого батька вбили на війні) так би мовити, заклали основу. Я вважаю, що рушійною силою для мене було прагнення зрозуміти, знайти відповідь на запитання «Чому?». Я знаю, що цим питанням переймалися з давніх-давен, але мене влаштовувало, принаймні, часткове розуміння. В науці мною керувало намагання побачити взаємозв’язок усіх речей — хімії та фізики, органічних молекул з неорганічними, науки і мистецтва.

Юлія: Символічно людей поділяють на «гуманітаріїв» і «технарів». Скажіть, професоре, як «поєднується» хімік, поет, драматург, філософ в одній людині?

Загалом, вони просто співіснують. Ці захоплення сягають часів отримання так званої «загальної освіти» в Колумбійському університеті, де, згідно з програмою, треба було не лише вивчати природничі науки, необхідні для обраної мною професії, але й опановувати гуманітарні науки, історію й політику. Тут світ і відкрився для мене — я навчився читати вірші, розуміти музику, збагнув багатогранність класичного і абстрактного мистецтва. Тому я палкий прихильник такої «гуманітарної освіти». Особливо для науковців!

Юлія:  У листі до своїх земляків Ви написали: «Україна — обітована земля мого серця». А як Ваші діти ставляться до Вашої Малої Батьківщини? Чи бували тут?

По суті, я не впевнений, чи я написав це, чи, може, журналіст придумав. Але я знаю напевно, що мої корені в Україні, фактично, в польській культурі, яка переважала в тій частині України, де я народився. І я хочу, щоб ви, пишаючись своєю культурою, не забували про культурний вплив Польщі.

Читайте за темою: Український бренд KSENIYAKOVENKO – креатив, що руйнує кордони

Я люблю працьовитих, щирих і творчих українців. Мій син Гіллель і моя донька Інгред (які вже дорослі і мають власних дітей) разом зі мною приїжджали до Львова і Золочева у 2006 і 2009 роках.

Роксолана: Шановний пане Роалде, наприкінці 2013 року Ви були серед інтелектуалів, котрі підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану. Проживаючи у США, чи зауважили Ви зміни у ставленні американців до України? Які саме?

Роксолано, наша підтримка України сильна і двостороння. У зовнішньому аспекті — це боротьба України проти російської загрози. У внутрішньому (і саме тут ішлося про Євромайдан) — це встановлення в країні демократичної системи і позбавлення від зловживань та корупції. Докорінно побороти це нелегко, але можна прагнути до цього. І дійсно, звертаючи погляди як на Схід, так і до Європи, ви, Україна, є там, де ви є, тобто посередині.

Американці дуже підтримують ідеали Євромайдану. Але, відверто кажучи, вони були стурбовані виступами деяких правих сил, як його частини. Звісно, досить складно знайти баланс, але я переконаний, що можливо.

Роксолана: Українська молодь й студентство, зокрема, займають активну життєву позицію у суспільстві. Значна частка українського студентства здобуває знання в зарубіжних навчальних закладах. Яким Ви бачите їхнє майбутнє і що порадите сучасній українській молоді?

Продовжуйте активно прилучатися до життя країни, політики і громадської роботи. Ви можете багато що змінити. Щодо освіти, то я би порадив отримувати перший університетський ступінь в Україні, а також, можливо, думати про подальшу спеціалізовану освіту поза її межами. Але якщо ви від’їжджаєте за кордон, то частіше повертайтесь додому. Це потішить ваших батьків і ви будете знати про перебіг подій і ситуацію на Батьківщині. А тільки згадайте, яка смачна домашня кухня! І використовуйте будь-яку можливість для вивчення англійської мови.

Довідка: З початком гітлерівської окупації у Золочеві (1941) родина Роалда Гоффмана опинилася в нацистському «трудовому таборі» для євреїв, звідки у 1943 році їм вдалося втекти. Батька, який вимушено залишився, нацисти звинуватили в організації масової втечі й розстріляли.

Читайте за темою: Шанс для молоді, що мріє змінити світ

До звільнення території від нацистів у червні 1944 року Роалда з матір’ю й кількома родичами 15 місяців переховували на горищі школи села Унів (з січня 1943 по червень 1944 року) українець Микола Дюк та його дружина Марія. У 2007 році, згідно з клопотанням Р. Гоффмана, Яд Вашем посмертно надав рятівникам Миколі та Марії Дюк почесне звання “Праведник народів світу”.

Після завершення гітлерівської окупації Роалд з матір’ю виїхали до  Польщі, далі до Німеччини й Австрії, де жили в таборах для «переміщених осіб». У 1949 році родина отримала дозвіл на переїзд до США. У 1955 році Роалд Гоффман отримав громадянство США. 

Перший значний науковий успіх до Гоффмана прийшов на початку 1960-х років, коли він запропонував метод розрахунків елементарних орбітальних молекул. З 1965 року Роалд Гоффман — професор Корнельського університету (США). У 1981 році Роалд Гоффман здобув Нобелівську премію з хімії (спільно з японським ученим Фукуі Кен’іті) «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.

Професор Роалд Гоффман неодноразово відвідував місце дитинства Золочів. Бере активну участь в міжнародних наукових заходах, що проводяться вітчизняними інституціями в Україні.

 

Share.

Comments are closed.