Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Цьогоріч одна з найбільш відомих українських організацій – Світовий Конґрес Українців – відзначає своє 50-ліття. Сьогодні СКУ об’єднує мережу українських громад у 53-х країнах, що мають спільну візію, спільно діють у зміцненні позицій світового українства на міжнародному рівні та спільно підтримують народ України в прагненні жити в незалежній, територіально цілісній, реформованій та європейській Українській державі.
Святкування 50-ліття СКУ складається з цілої низки заходів, концертів, науково-практичних конференцій по всьому світу (Нью-Йорк, Буенос-Айрес, Брюссель, Торонто). Святкові заходи були і в двох українських містах: Києві та Львові. Зокрема, 25-26 серпня в столиці відбулися чергові Річні збори СКУ.
Учасники конгресу акцентували свою увагу на практичній роботі, максимальному спрощенні реалізації ідей та активності світової спільноти в допомозі Україні та її реформам. Про це свідчать самі назви круглих столів, на яких високопосадовці, експерти та громадські активісти вели максимально відвертий, діловий діалог: «Координація підтримки України» (25 серпня), «Гуманітарні ініціативи СКУ в допомозі Україні», «Просування позитивного іміджу України» (26 серпня), «Сприяння економічному розвитку України» (27 серпня).
Закінчилися збори напрацюванням та схваленням резолюції Річних загальних зборів СКУ.
Читайте за темою: У Брюсселі відбудеться міжнародна конференція «СКУ в 50 років і далі: європейський і євроатлантичний форум»
Після цього, 27-30 серпня, за підтримки місцевих властей та активістів відбулися Дні української діаспори, в рамках яких було проведено Міжнародну конференцію «СКУ в 50 років і далі: європейський контекст» в Національному університеті «Львівська політехніка», де діяли 4 секції:
• Посилення українських громад у формуванні громадської думки в країнах проживання;
• Українська освіта як чинник збереження національної ідентичності за кордоном;
• Просування іміджу нової України у світі;
• Захист людських прав: гуманітарні виклики перед Україною.
Забезпечення того, що світ сьогодні знає про Україну та допомога у пошуку правильних рішень для українських проблем – основні із заслуг СКУ, який завжди характеризувався сталими та чіткими цілями. З 1967 р. до 1991 р. це було відновлення незалежної Української держави та просування інтересів українців незалежно від місця їхнього проживання. Під час Помаранчевої революції СКУ та його складові організації направили понад 2,500 міжнародних спостерігачів в Україну для спостереження за виборами. Під час Євромайдану і Революції гідності СКУ і його мережа мобілізували міжнародне співтовариство, щоб засудити нехтування основних людських прав українського народу.
А з початком російської збройної агресії проти України в 2014 році, СКУ постійно ангажує міжнародну спільноту, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, Велику Сімку, Європейський Союз, НАТО, ОБСЄ і Раду Європи, до конкретних дій на підтримку України, а зокрема до введення та продовження цільових санкцій проти Російської Федерації аж до повного виконання нею Мінських домовленостей, до захисту людських прав і свобод українців на окупованих територіях Криму і Сходу України та в Російській Федерації, до протидії російській дезінформаційній кампанії та до надання пакета допомоги для подолання наслідків російської агресії та на пріоритетні економічні, безпекові і гуманітарні потреби. У той же час СКУ активно долучився до просування ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною і запровадження безвізового режиму для громадян України та всебічно сприяє визнанню і підтримці міжнародним співтовариством реформ в Україні.
Проте швидкі та часто непередбачувані зміни міжнародного контексту, до яких Україні потрібно пристосовуватися, вимагають ще більш активної залученості діаспори в реформування нашої країни. У цьому світлі, цікавими та вартими уваги видаються кроки, запропоновані Катериною Ющенко під час зустрічі СКУ у Нью-Йорку у вересні цього року. Зокрема, всі зусилля допомоги українських експатів повинні бути сконцентровані на промоції економічного розвитку, реалізації освітньої реформи та боротьбі з дезінформацією.
«Європейський парламент вирішив створити Parliamentary Network on Diaspora (Парламентська мережа діаспори). Це — надзвичайно важливо для діаспори різних країн усвідомити свою впливову роль, як на країни, де вони живуть, так і на країни, де вони народилися. Україна зараз повинна зменшити бар’єри для діаспорян щодо відкриття бізнесу, дозволити подвійне громадянство. В свою чергу Європейський парламент повинен закликати кожну країну, яка розробляє програми допомоги Україні, включити діаспорські організації до створення цих проектів та програм, адже саме ці люди, часом краще за делегації чи посадовців, знають, яку саме допомогу і коли потрібно, — наголошує Катеринa Ющенко. — Надзвичайно потрібним є створення свого роду мирного чи виконавчого корпусу для України, щось схоже до того, що робив UNDP. Це дуже важливо для нас — з мінімальними затратами привезти людей до України на рік чи два для обміну досвідом та навичками. Як Корпус Миру (Peace Corps — урядове агентство США, покликання якого офіційно формулюється як зміцнення миру та дружби між народами світу — ред.), проте з діаспори. Я вірю, що ми можемо досягти цього разом». GU
