Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Барселона-Таррагона-Валенсія-Мурсія-Аліканте-Малага-Ліссабон-Порто-Мадрид – саме за таким маршрутом відбулися покази, вже відомого по всій Україні, документального фільму Катерини Стрельченко «Іловайськ. Лицарі неба».
«Іловайськ. Лицарі неба» – це фільм-реквієм, присвячений 15 бійцям полку «Дніпро-1», які загинули під час виходу з Іловайського котла у серпні 2014 року. У фільмі режисерка Катерина Стрельченко разом із оператором Дмитром Панковим спілкуються з родинами і побратимами загиблих воїнів, щоб показати, ким вони були, про що мріяли, чому пішли на війну та як змінилося життя рідних після їхньої загибелі. Збірка історій, яку неможливо дивитися без сліз.
«Наприкінці квітня запропонувала режисерці Катерині Стрельченко показати у Барселоні документальну роботу «Іловайськ. Лицарі неба», на що вона сказала, що теж можуть приїхати на показ і заразом відзняти ще один фільм про життя українців за кордоном та їхні враження після перегляду фільму» , – розповідає координаторка проекту Христина Грищук.
«За кілька днів решта міст виявили бажання показати стрічку, так і запланували тур. Дуже багато волонтерів виконали просто титанічну роботу аби «Іловайськ. Лицарі неба» таки знайшов своїх глядачів: у Барселоні – об’єднання українців Каталонії, Організація Con Ucrania «З Україною» – у Мадриді, Об’єднання Українців Таррагони, Українська Греко-Католицька Церква – у Валенсії, Армія СОС Мурсія, «Хто як не ми» Аліканте та отець Василь, Майдан Малага, Спільнота Української молоді в Португалії та багато інших українців, іспанців, португальців, які допомагали розповсюджувати інформацію, безкоштовно надавали послуги перекладачів, пригощали обідом, запрошували до себе на ночівлю, проводили екскурсії містами та просто щиро раділи зустрічам. Також безкоштовно наклали іспанські субтитри Леся Присяжнюк із Валенсії та португальські – Валерій Дем’янчук з Лейрії. Щира подяка кожному, хто, незважаючи ні на які труднощі, продовжує допомагати українцям здобувати незалежність! Дякуючи Міжнародним Авіалініям України, вдалося суттєво скоротило витрати, бо вони надали повністю безкоштовний переліт до Іспанії та назад до Києва. Це – некомерційний проект, організація ґрунтувалась виключно на волонтерських засадах і у кожному місті, де відбувався показ, були свої координатори, які домовлялись за приміщення. Покази проходили дуже емоційно, люди всюди плакали вголос; мужність та незламність наших бійців викликали захоплення як українців, так і іспанців та португальців. На покази також запрошувались експерти з міжнародних відносин, які радо допомагали глядачам, відповідаючи на запитання, не тільки стосовно фільму, а й загальної ситуації в Україні. Тож кожен з показів був особливим, а спілкування з глядачами – цікавим та змістовним. Охочі мали можливість підписати прапор батальйону Дніпро-1, який провезли через усю Іспанію та Португалію й із словами підтримки забрали назад до Дніпра», – зазначає Христина Грищук.
У іспанських містах на екранах перед початком фільму були також продемонстровані фотографії поранених бійців з проекту українсько-канадійського митця Тараса Полатайка «Війна. 11 портретів», які були відзняті на початку серпня 2014 року в Київському військовому госпіталі. Серед яких також був портрет Олега Івахнюка, який півроку проходить реабілітацію у медичному центрі у Барселоні та гроші на яку зібрали українці у кожному іспанському місті, в якому показували фільм «Іловайськ. Лицарі неба».
Читайте за темою:Популярна виставка Тараса Полатайка в Києві
«До заходу нам запропонували долучитись волонтери з Іспанії. На організацію показу було лише 3 тижні. Ми самостійно зробили субтитри, афішу, домовились про локацію з Університетом в Порту. Наші португальські партнери дуже допомогли з анонсування події, окрім цього ми робили анонс на Фейсбуці двома мовами. На показ фільму в Порту прийшло близько 60 людей, 15-20 з них – португальці. Був присутній Консул України і ректор університету з боку португальців. Після завершення фільму всі глядачі вшанували пам’ять Героїв хвилиною мовчання! У мене особисто фільм залишив глибокі враження, багато інформації в цій трагедії нам досі не відомо, але жорстокість події і безкарність вражає. Дуже хочеться робити побільше таких показів за межами України, розкриваючи іноземцям реалії, з якими нам доводиться боротись щодня. Принаймні після цього фільму питання про участь регулярних російських військ у збройному конфлікті на сході України у глядачів-іноземців вже не виникало!», – ділиться враженнями організатор показів у м. Порту, Тетяна Франчук.
Протягом 2-х годин, стримуючи сльози, батьки, діти, дружини загиблих розповідають про своїх захисників: хтось згадує останні, страшні дні зв’язку зі своїми героями у серпні 2014-го року, хтось чекає закінчення війни, аби поїхати на місце загибелі рідної людини, а хтось у віршах оспівує свого єдиного сина… І, напевно, саме тому так важливо для сімей та рідних, аби стрічку побачали не лише в Україні, але й за межами України. Ці історії варті того, аби про них почули якомога більше людей, бо це історії героїзму, патріотизму і справжньої мужності.
Саме показами таких фільмів по всьому світу можна подолати згубну машину російської пропаганди, показати іншим країнам правдиві і такі гіркі реалії українського сьогодення. GU