Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Віолета Москалу, доктор філософії Університету Лотарингії (Франція), експерт з питань державного управління та міжнародного розвитку, ініціатор та співзасновник Global Ukrainians Forum.
На початку тижня Петро Порошенко вніс як невідкладний законопроект 6175 від 13.03.2017р., який покликаний запобігти виникненню випадків подвійного громадянства. У пояснювальній записці стверджується що “перебування громадян України також і в громадянстві іноземної держави”… “створює певні ризики для національної безпеки України”. Законопроект одразу викликав хвилю дискусій, адже стосується великої маси закордонних українців, які підкреслили критичну необхідність національного публічного обговорення широкого кола питань, пов’язаних з подвійним громадянством та варіантів положень, які допомогли б уникнути усіх ризиків національної безпеки держави.
Також сприяти діалогу у вирішенні питання подвійного громадянства в Україні може детальний аналіз досвіду інших країн світу та вивчення загальносвітової тенденції, яка наразі є однозначною в цьому питанні.
Читайте за темою: Україна – феодальна країна? Хто має право позбавити українців українського громадянства?
Адже, якщо в 80-ті роки минулого століття тільки в 30% країн не було автоматичної втрати громадянства при отриманні другого громадянства, а в 60% вона була, то зараз ситуація – прямо протилежна, переважна кількість країн світу не вимагає цього автоматичного позбавлення, яке передбачає законопроект 6175 від 13.03.2017р.
І цьому є просте пояснення: глобалізація та інтеграція, нові виклики глобальної економіки вимагають шукати рішення, від яких виграють всі.
Приклад Франції
Беремо приклад Франції, яка дуже уважно спостерігає за різними формами конфліктів інтересів у сфері Public Governance з часів Французької Революції: Манюель Вальс, прем’єр-міністр Франції (31.03.2014 – 06.12.2016) народився у Барселоні, мав іспанське громадянство, отримав французьке громадянство у 20 років, активний політик, брав участь у праймeріз на президентських виборах у Франції у 2011, був Міністром внутрішніх справ Франції (16.02.2012 – 31.03.2014), мером міста Єврі, Першим заступником Голови ОДА Іль де Франс, народним депутатом Національної Асамблеї Франції, тощо.
Увага! Ніхто не змусив його відмовитися від першого громадянства, коли його призначили прем’єр-міністром Франції. Бо у Франції діє принцип єдиного громадянства (якщо ви отримаєте французьке громадянство, то держава ігнорує інше / інші можливі громадянства). Вона вважає Вас французьким громадянином та ніяк не дискримінує Ваші політичні права.
Також варто нагадати, що у Французькій Національній Асамблеї є 11 народних депутатів які представляють інтереси 2млн. закордонних французів. Перегляд Конституції від 23 липня 2008 року передбачив репрезентативність закордонних французів у Французькій Національній Асамблеї. 11 народних депутатів, поряд з 12 сенаторами, захищають у парламенті Франції інтереси французьких громадян, які проживають за кордоном.
Тому звертаємо увагу представників різних гілок української влади на те, що закордонних українців не тільки не потрібно позбавляти їхніх прав та зв’язків з рідною землею, але потрібно також попрацювати над захистом усіх їхніх прав, забезпечити максимальні можливості участі у різних виборах, створюючи більше закордонних дільниць, уникаючи усіх форм дискримінації їхніх політичних прав, тощо. Забезпечуючи також повноцінне представництво інтересів закордонних українців в українському парламенті.
Сьогодні українська держава — слабка та потребує міжнародної підтримки. Українська діаспора надає велику допомогу на глобальному рівні, гуманітарну, засобами культурної дипломатії, фінансову, тощо. Відвернути від себе частину своїх громадян — безвідповідально у той час, коли держава переживає такі кризові історичні часи. Нагадуємо, що досвід закордонних українців є дуже доречним для реформування та зміцнення економічного розвитку держави. Закордонні українці можуть також бути драйвером відновлення та очищення політичного спектра українських реалій, нагадуючи владі, що її місія — працювати на благо усієї країни та усіх категорій українських громадян, а не лише вести нескінченні олігархічні війни у парламенті. GU
