Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Сьогодні християни східного обряду святкують одне з найважливіших свят – Благовіщення, яке сприймається як початок спасіння людського роду. З цим святом пов’язано і чимало українських традицій.
До одного з дванадцяти найбільших свят у році готувалися заздалегідь: наводили порядок вдома та на подвір’ї, існував навіть такий звичай: господар перед Благовіщенням повинен був спалити на подвір’ї старе взуття. Господині на Благовіщення вставали ще затемна і поралися біля печі, чоловіки випускали худобу, виставляли на вулицю вулики. Адже існувало повір’я, що в цей день благословляється всяка живність і вся природа на цілий рік.
«На Благовіщення птах гнізда не в’є, дівчина коси не плете», – говорили в народі, підкреслюючи важливість свята і заборони будь-якої роботи в цей день.
У церкві роздавали Благовіщенські просфори, які потрібно було покришити разом з зерном -це обіцяло добрий врожай.
Попри Великодній піст, були і певні «забави» на Благовіщення: дівчата перший раз водили весняний хоровод — «кривий танець», який є найдавнішою веснянкою. Хоча на Поліссі співати веснянки до Благовіщення заборонялося, оскільки це могло перешкодити пробудженню рослин. А хлопці в цей час шукали «проліски» в лісі. Українці вірили, що якщо зберегти такі проліски до Воскресіння і дістати з-за пазухи під час Великодня в храмі, то це принесе щастя.
Слідкували й за погодою в цей день: вважалося, що яка погода на Благовіщення така і на Воскресіння, а сонячний день ще й обіцяв багатий врожай.