Сьогодні християни східного обряду святкують одне з найважливіших свят – Благовіщення, яке сприймається як початок спасіння людського роду. З цим святом пов’язано і чимало українських традицій.
До одного з дванадцяти найбільших свят у році готувалися заздалегідь: наводили порядок вдома та на подвір’ї, існував навіть такий звичай: господар перед Благовіщенням повинен був спалити на подвір’ї старе взуття. Господині на Благовіщення вставали ще затемна і поралися біля печі, чоловіки випускали худобу, виставляли на вулицю вулики. Адже існувало повір’я, що в цей день благословляється всяка живність і вся природа на цілий рік.
«На Благовіщення птах гнізда не в’є, дівчина коси не плете», – говорили в народі, підкреслюючи важливість свята і заборони будь-якої роботи в цей день.
У церкві роздавали Благовіщенські просфори, які потрібно було покришити разом з зерном -це обіцяло добрий врожай.
Попри Великодній піст, були і певні «забави» на Благовіщення: дівчата перший раз водили весняний хоровод — «кривий танець», який є найдавнішою веснянкою. Хоча на Поліссі співати веснянки до Благовіщення заборонялося, оскільки це могло перешкодити пробудженню рослин. А хлопці в цей час шукали «проліски» в лісі. Українці вірили, що якщо зберегти такі проліски до Воскресіння і дістати з-за пазухи під час Великодня в храмі, то це принесе щастя.
Слідкували й за погодою в цей день: вважалося, що яка погода на Благовіщення така і на Воскресіння, а сонячний день ще й обіцяв багатий врожай.