Извините, этот текст доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з проханням про порушення справи проти Росії, а 6 березня у Гаазі розпочалися перші слухання за позовом України до Росії щодо застосування тимчасових заходів, які тривали до 9 березня.
Звинувачення України в сторону Росії стосувалися переслідувань та дискримінації кримських татар, розпалювання та фінансування тероризму. 19 квітня Суд ООН виніс рішення: відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму, але погодився на запровадження запобіжних заходів за позовом «Україна проти РФ» для захисту національних меншин у Криму.
Читайте за темою: Баталії початку весни або Україна vs Росія в Міжнародному Суді ООН: позиції сторін та можливі прогнози
Українські ЗМІ реагували на таке рішення по-різному, фокусуючись частіше на частині позову, яка була відхилена. Без перебільшення, події початку березня та квітневе рішення — важливий крок для України, саме тому Global Ukraine News з’ясував, користуючись інструментом «ОКО», що писали іноземні англомовні ЗМІ про рішення Суду ООН та як позиціонувала себе кремлівська пропаганда.
Загальна картина: тотальна #зрада
Хоча про тимчасові заходи Суду було достатньо публікацій — 33, похвалитися високим рівнем резонансу не можна: одна з публікацій набрала 881 пункт резонансу (і це найбільший показник), інша — 105 пунктів резонансу, ще дві набрали по 42 пункти, а решта — менше ніж 20. З 33 публікацій, 6 були розміщені на пропагандистських сайтах.
Для порівняння, про слухання в Суді на початку березня було 12 матеріалів, найбільш популярний з них набрав 3197 пунктів резонансу, і лише один з них був опублікований на пропагандистському RT.
Читайте за темою: Баталії початку весни або Україна vs Росія в Міжнародному Суді ООН: реакція англомовних ЗМІ
Щодо тематики матеріалів, то її звісно можна класифікувати як «тотальна зрада», адже більшість видань фокусувалися на тій частині позову, яка була відхилена, побіжно згадуючи ті положення, які були підтримані, та описуючи ситуацію з анексією Росією Криму в 2014 році.
Прокремлівські сепаратисти та «культурна» пропаганда
Матеріал «Міжнародний Суд відхиляє позов Києва, щоб зупинити підтримку Росією сепаратистів» вийшов на Радіо Свобода і набрав 881 пункт суспільного резонансу. Видання подає факти про анексію Криму Росією та підтримку нею сепаратистів на Сході України, висвітлює позиції як Росії, так і України, цитуються посадовці обох країн, заява міжнародного суду. Скорочений варіант цієї ж статті у цьому ж виданні набрав 105 пунктів резонансу, де йде мова про те, що Суд не задовольнив усі позови України, без цитування Олени Зеркаль, фокусується на тій частині позову, яка не була задоволеною.
Публікація «Суд ООН в Гаазі частково запровадив заходи проти Росії» на порталі New Europe, хоч і набрала 46 пунктів резонансу, та цікава тим, що в ній акцент ставився саме на тій частині позову, яка була підтримана Судом, подавалася позиція лише України, без представлення Росії в Суді, та коротко ситуація з подіями на сході.
United Press International випустив статтю «Суд ООН відхилив запит України проти Росії», який набрав 42 пункти резонансу, акцент був більше на тій частині, яку не підтримали. Проте тут цікавим є формулювання, що «Москва мобілізує військові сили уздовж кордону з Україною, але не було жодного прямого зв’язку між Кремлем і проросійськими повстанськими групами», а противагою цьому лукавому твердженню є лише цитата про «підтримуваний Кремлем уряд Віктора Януковича».
Читайте за темою: #безвізнаш: як реагували англомовні ЗМІ на українську перемогу?
Матеріали, що набрали менше, ніж 20 пунктів резонансу вийшли на Reuters (15 та 21 пункти резонансу), канадському abcnews.go.com, news.antiwar.com, www.thecitizen.co.tz, www.euronews.com, французькому www.france24.com (в статті зустрічалися фрази «промосковські сепаратисти» та «прокремлівський режим Януковича»), www.bloomberg.com, www.presstv.com, www.rapsinews.com, english.chosun.com, www.nydailynews.com, www.usnews.com, www.nydailynews.com, politicalvelcraft.org, www.justsecurity.org, inhomelandsecurity.com, www.thenews.pl, jurist.org, www.tol.org.
Щодо пропагандистських матеріалів, то вони теж набрали менш ніж 20 пунктів резонансу, але матеріали з сайтів Интерфакс та ТАСС були досить лаконічними та виваженими. А матеріали з сайту Спутник цитували політолога В’ячеслава Смирнова, який стверджував, що Україна має припинити демонізувати Росію, а професор міжнародного права Дмитро Лабінов переконаний, що не можна вимагати від Міжнародного Суду того, щоб Росія виконала його рішення.
То який підсумок?
А у підсумку маємо те, що велика кількість матеріалів не скомпенсувала їхнього низького резонансу. Це може свідчити про певну поступову «байдужість» європейців до української тематики, або до затьмарення наших подій більш тривожними міжнародними реаліями. Та у всьому не варто звинувачувати лише іноземні ЗМІ, адже публікації навіть тих небагатьох українських ЗМІ, які мають англомовні сторінки набирали лише кілька пунктів резонансу — додаткове свідчення про слабкість представлення України у світовому інформаційному просторі. GU
