Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з проханням про порушення справи проти Росії з метою притягнення останньої до відповідальності за підтримку тероризму на сході України та дискримінацію етнічних українців та кримських татар в окупованому Криму.
Міжнародний суд ООН не слід плутати з Гаазьким трибуналом, тобто Міжнародним кримінальним судом. Саме останній 15 листопада 2016 року прирівняв анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту, після чого Росія вийшла з його складу.
Міжнародний суд ООН у Гаазі 6 березня розпочав перші слухання за позовом України до Росії щодо застосування запобіжних заходів, які тривали до 9 березня. 6 та 7 березня Україна та Росія відповідно представили свої позиції, а 8 та 9 числа сторони реагували на аргументи одна одної.
Читайте за темою: Трансформація України – виклики і значення для Заходу
Міжнародний суд ООН: позиція та вимоги України
Звинувачення України базуються на порушенні Росією двох конвенцій ООН: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, які ратифікували дві країни. Безпосередньо звинувачення стосуються переслідувань і дискримінації кримських татар та розпалювання і фінансування тероризму.
Якщо вести мову про частину звинувачень щодо фінансування тероризму, то в позові є такі назви як «ДНР», «ЛНР» та «Харківські партизани», а конкретні епізоди, за даними Еспресо, стосуються збиття малайзійського «Боїнга», обстрілу мирних жителів у Волновасі, Маріуполі та Краматорську, вибухів у Харкові.
Україна намагається довести суддям, що до Росії слід вжити негайні заходи, які б зупинили її злочини в Криму та на Донбасі. Результатом слухань має стати рішення Суду ООН – задовольнити або відмовити Україні в її вимогах.
Міжнародний позов: позиція Росії
Ще до виступу, у зовнішньополітичному відомстві Росії заявляли, що український позов переслідує політичні інтереси. Та попри голосні заяви, у Гаазі Росія повторила чимало зі своїх брехливих фейків, якими постійно оперують пропагандистські «лайфнюзи»: в Україні – переворот, зброю терористи «знайшли у шахтах», і, взагалі, на Донбасі – внутрішній конфлікт та чимало іншого.
До слова, Москва у суді помилково запевняла, що українська влада нібито хотіла позбавити «офіційного» статусу російської мови. Хоча насправді в Україні жодна мова, окрім української, ніколи не мала такого статусу.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Україну: криза на Донбасі, фейки пропаганди та «російський» Крим
Заступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін у Facebook оприлюднив ТОП-5 російських брехливих свідчень в суді:
- події на сході України є не військовою агресією, а внутрішньо-українським конфліктом;
- рейс MH17 міг бути збитий українськими військовими, оскільки відповідні частини ЗСУ та техніка також могли знаходитися в наближенні до місця катастрофи;
- російської зброї та військових немає на Донбасі;
- намагання Росії переконати суд, що Україна не дотримується Мінських домовленостей;
- блокада ОРДЛО свідчить про те, що, може, Україна сама є спонсором тероризму.
Голова української делегації, Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль на своїй сторінці в мережі Facebook зазначила: «Сьогодні у слуханнях у Гаазі доповідає Росія. Більшість з того, що ми почуємо, буде для нас не новим, але від того не менш важким, бо складно терпіти маніпуляції і перекручування, на яких нині будується уся політика Російської Федерації щодо України. І нормальною реакцією було би – не дивитись і ігнорувати. Але нам ще більше потрібна ваша увага. Потрібно уважно стежити і спростовувати усі маніпуляції. Спростовувати тут і зараз. Для себе і для ваших друзів. Доводити усю банальність брехні і пропаганди. Судові процеси добре надаються для таких доведень. Ганна Арендт сформувала таку актуальну сьогодні ідею про банальність зла саме під час судового процесу. Ваша аргументована реакція буде найоригінальнішим подарунком до 8 березня (бо для нас це не свято, а день, коли ми представлятимемо свої заперечення). Отже, уважно дивимось і реагуємо».
Читайте за темою: Росія – держава-окупант за резолюцією ООН: що це означатиме для України?
Фінальне рішення
На рішення Суду може піти 1-2 місяці. Та, якщо Україна виграє суд, Росія буде змушена:
- забрати з окупованої частини Донбасу своїх найманців;
- перекрити всі джерела фінансового та іншого підживлення самопроголошених «республік» та сприяти відновленню Україною контролю за своїм кордоном;
- відновити роботу Меджлісу в Криму, припинити переслідування кримськотатарських активістів і компенсувати всю нанесену шкоду.
За даними журналіста Громадського Володимира Сологуба, українська делегація вважає, що якщо суд прийме позиції України – це матиме величезне дипломатичне значення. А якщо Росія відмовиться виконувати це рішення, то Україна може звернутися до ООН з вимогою про контроль за виконанням рішення. Мова йде не лише про суто формальне рішення, а й про те, що найвищий судовий орган в системі ООН визнає те, що Росія фінансує терористів на Донбасі. GU