Українці Португалії розпочали чудову ініціативу: в Лісабоні регулярно, двічі на місяць, збирається Український дискусійний клуб. Учасники обговорюють важливі питання, які цікавлять аудиторію. А це – і прокрастинація (схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат – ред.), і дискусія про імміграцію, і навіть Ілон Маск!
Про роботу дискусійного клубу Global Ukraine News розповіла Саша Бойченко, яка є одним із адміністраторів спільноти «Українці Португалії» та зараз курує Дискусійний клуб. Саша народилася і виросла в Чернівцях, вивчала гуманітарні науки в міжнародному університеті Jacobs University Bremen у Німеччині. Вже рік вона проживає в Лісабоні, де займається, окрім волонтерства та діяльності в українській спільноті, перекладами та викладанням англійської.
GU: Сашо, як виникла ініціатива створити дискусійний клуб?
Ідея створити клуб з’явилася у моїх друзів Галі Комар і Дмитра Метілки під час зустрічі з Віталієм Портніковим. Мене там не було, але уявляю собі це приблизно так: вони сиділи, обговорювали важливі для української спільноти теми і подумали: «А чому б не робити це на постійній основі?». Початок був успішним, але Галя і Дмитро не могли взяти на себе постійну функцію організації й модерації наступних зустрічей, тож цим зайнялася я.
Читайте за темою: Як працюється українцям в Португалії?
GU: Як обираєте теми для дискусій?
Загальні теми обираються колективно, за допомогою опитування в групі. Нещодавнє опитування показало, що людей зараз найбільше цікавлять питання особистісного розвитку, тож вже кілька зустрічей підряд ми обертаємося навколо цієї теми. Спершу говорили про продуктивність і прокрастинацію, далі – про змінені стани свідомості, наступного разу обговорюватимемо застосування філософії у повсякденному житті.
Збираємося двічі на місяць у неформальній атмосфері, слухаємо одного чи кількох спікерів – експертів, які знають щось про нашу тему більше за інших, ставимо питання, ділимося власним досвідом, дискутуємо. Буває гаряче!
GU: А скільки людей приходить подискутувати?
Буває по-різному, але маємо близько двадцяти активних учасників, яких бачимо майже щоразу. Також я стараюся знаходити цікавих спікерів за межами цієї групи, тим самим розширюючи нашу спільноту. Іноземців зазвичай не буває, адже дискусія розрахована на українську аудиторію і відбувається українською (та/або російською) мовою.
GU: Які питання плануєте обговорити наступного разу?
Наступного разу, як я вже казала, говоритимемо про філософію, чим і закриємо наш цикл про самовдосконалення. Наступні на черзі – культурні питання. Я намагаюся підбирати цікаві теми, які будуть водночас близькими великій кількості людей, але й достатньо контроверсійними, адже інакше – нудно.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Португалії: інтерв’ю з Соломією Горбаль та Тетяною Франчук
GU: Чи є у Вас плани на розвиток дискусійного клубу?
Поки що важко сказати, адже проект досить новий, тож ми все ще знаходимо найкращий формат, місце, час тощо. Коли повністю гармонізуємо організаційний процес, хотілося б мати змогу запрошувати не лише членів української спільноти в Португалії, а й спікерів з України, наприклад.
GU: Яка Ваша мотивація займатися дискусійним клубом?
Мотивація моя дуже проста: організація заходів нашого клубу показала мені, що в Португалії проживає величезна кількість неймовірно цікавих людей, знайомством з якими я можу пишатися. Цей проект надає мені змогу продовжувати знайомитися з розумними і талановитими людьми, а головне – знайомити їх між собою, що, я сподіваюся, призведе до подальшого зростання кількості по-справжньому якісних заходів. Для мене дуже важливо ламати стереотипи про українців у Португалії, і цей клуб видається мені найкращим і найнаочнішим способом це робити. GU
