Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Моніторинговий проект «ОКО» щоденно відслідковує статті в закордонних інтернет-виданнях, в яких йде мова про Україну. Окрім посилання на статтю, проект фіксує і рівень суспільного резонансу, який вираховується програмою на основі «вподобайок», репостів та коментарів у соціальних мережах.
Користуючись цим інструментом, Global Ukraine News вирішив дізнатися, які ж англомовні статті про Україну набрали найбільше розголосу у період 06.02 – 12.02.2017. Одразу зазначимо, що серед статей на схожу тематику ми вибирали лише одну, яка була найбільш «популярною» в мережі.
Основні інформаційні приводи для публікацій стосувалися: кризової ситуації на Донбасі, фейків російської пропаганди про культ Бандери та «російського» Криму в інтерпретації Марін Ле Пен. Отже, пропонуємо Вам аудит матеріалів світових ЗМІ про Україну.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Україну: бої в Авдіївці, український «дикий захід» та нелегальний видобуток бурштину
Світова політика та Україна: «російський Крим» та звинувачення Меркель в деструктивних діях
Чимало матеріалів минулого тижня стосувалися світових політичних тенденцій та ситуації в Україні. «Марін Ле Пен підтримує Володимира Путіна і заперечує анексію Криму» пише The Independent. Це – далеко не перший матеріал такої тематики за останні кілька тижнів, він набрав 1338 пунктів резонансу. Видання наводить цитати політика про те, що «Крим завжди був російським», «В Україні трапився державний переворот» та заклики щодо зняття санкцій з Росії, які «є абсолютно безглуздими та є причиною серйозних проблем в ЄС». Та після цитат політика автори подають загальноприйняте бачення подій в Криму, із зазначенням, що збройні сили Росії вдерлися на український півострів Крим.
«Путін Трапму: зніми санкції, а то Україні буде непереливки» – передрук статті з Atlantic Council набрав 1866 пунктів резонансу. Окрім опису загальної ситуації, автори зосереджуються на ролі Рината Ахметова, який досі має ділові інтереси по обидва боки демаркаційної лінії, а до адміністрації самопроголошеної Донецької Народної Республіки входять люди, пов’язані з Ахметовим, як Дмитро Трапезников, Олексій Грановський і Максим Лещенко.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Україну: Trump-surprise, сепаратист-бразилець та неймовірне немовля
«Розлючений Путін звинувачує Меркель в київських деструктивних діях» пише theduran.com, а матеріал набрав 1587 пунктів. Видання подає телефонну розмову Путіна з Меркель, що відбулася в суботу, 7-го лютого 2017, та автори доходять до кількох висновків. Дзвінок, швидше за все, ініціював російський лідер, крім того без залучення Олланда. А також автори наголошують, що Кремль говорить про «офіційних представників Києва», а не «представників українського уряду». Більше, ніж будь-яка інша окремо взята особистість, Меркель є ключовим гравцем в дипломатичному процесі, відомому як Нормандський формат, пише видання. Говорячи про те, що український режим використовує цей формат, щоб приховати свої «руйнівні дії» на Донбасі, Путін звинувачує Меркель в змові з діями українського режиму.
Кризовий стан на Сході
Тема Авдіївки цього тижня була менш активною, що пов’язано зі зниженням рівня напруженості, та все ж частина матеріалів була присвячена цим подіям. «Обстріл міста в східній частині України припинився, але приніс смерть і злидні» пише канадське CBC, а матеріал набрав 1052 пункти резонансу. Після тижня великого і безрозбірного артобстрілу, контрольоване урядом місто Авдіївка нарешті провело ніч у відносному спокої в суботу, в неділю в місті відновили електрику, пишуть автори, додаючи, що відносний спокій – це обстріли за кілька кілометрів від міста. В матеріалі подається історія сім’ї Карабаз, чиє житло було зруйновано внаслідок обстрілів та їхні труднощі з отриманням допомоги від мерії міста.
Читайте за темою: Іноземні ЗМІ про Україну: виборчі махінації, «кінець любові» та українські танки
«Україна може ввести воєнний стан, якщо криза поглибиться» – така стаття вийшла на news.xinhuanet.com та набрала 1129 пунктів суспільного резонансу. Видання цитує Павла Клімкіна та його заяву щодо можливого воєнного стану. Риторика матеріалу є типічно лояльною для китайських ЗМІ, зокрема терористи на Донбасі тут іменуються «повстанцями», а війна називається «кризою» або «конфліктом».
Читати далі
