Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Українська міграція в інші країни має багатолітню історію: за роки проживання за кордоном, у багатьох державах сформувалися численні українські осередки. Щоправда, до останніх років діяльність українців закордоння була спрямована власне на збереження української ідентичності, проведення культурних заходів. Події на Майдані та російська агресія на сході України виступили в ролі каталізаторів зростання активності допомоги від закордонних українців.
Чимало українців, які виїхали за кордон, працюють у відомих корпораціях, фінансових установах, культурних центрах. Особливо це стосується так званої четвертої хвилі міграції, під час якої в інші країни відправилися висококваліфіковані працівники з метою професійної реалізації.
Про життя українців у Відні, культурне просування України в Австрії та плани повернення в Україну Global Ukraine News поспілкувався з Олександрою Саєнко, активісткою української громади у Відні та організаторкою надзвичайної події — Днів української культури.
GU: Пані Олександро, розкажіть, будь ласка, чим Ви займалися в Україні та чим займаєтеся в Австрії? Чи складно Вам було почати роботу в новій країні? Як проходила для Вас адаптація?
Після закінчення університету понад 12 років працювала за спеціальністю – викладала німецьку мову в університеті і міжнародній мовній школі.
Паралельно писала дисертацію з германістики. Після отримання наукового ступеню кандидата філологічних наук ще деякий час, крім німецької мови, викладала PR-текст магістрам і надавала консультації компаніям в цій сфері.
Потім мене запросили PR-менеджером у великий агрохолдинг. Зарекомендувавши себе як професійного і надійного співробітника в сфері зв’язків з громадськістю, буквально через кілька місяців отримала пропозицію очолити службу управління персоналом. В результаті протягом кількох наступних років відповідала за обидва напрямки, що мені непогано вдавалось, і в результаті мене навіть назвали в числі жінок-лідерів аграрного бізнесу – зовсім несподівано.
До Австрії я з родиною переїхала у 2013 році з приватних причин – не хотілось залишати дітей в тій гнітючій атмосфері, яка склалась за правління Януковича і “родини”.
Читайте за темою: Олександра Саєнко: “Австрійці дуже чутливі до мистецтва та культури, тому культурна дипломатія у Австрії точно працює”
Адаптуватись мені не було потреби – я добре знала країну і мову, молодша дитина ще була зовсім маленька, – тож я зайнялась облаштуванням побуту. Але незабаром почався Майдан, і з січня 2014 року я приєдналась до українських активістів у Відні, які проводили регулярні і досить помітні і дієві політичні акції. Цілий 2014 рік я майже професійно займалась цією діяльністю, крім того, входила до волонтерської групи, яка лікувала поранених майданівців в Австрії, була волонтером українського благодійного фонду, організувавши разом з урядом Австрії лікування в Австрії п’ятьох важкопоранених цивільних осіб з Донбасу.
На початку 2015 року моя ГО прийняла рішення про проведення перших в історії незалежної України Днів української культури у Відні. Почалась підготовка, і в той же час я отримала пропозицію попрацювати на посаді аташе з питань культури в Посольстві України в Республіці Австрія.
Вистава на Днях української культури в листопаді 2015: Гамлет. Вавилон
Дні української культури пройшли з великим успіхом в листопаді 2015 року, нашим партнером були Посольство України і місто Відень. Ми отримали спонсорську допомогу від Raiffesenbank International, приватного спонсора – небайдужого українського бізнесмена, і з моєю соратницею Катериною Гоменюк самі стали не лише волонтерами, але і спонсорами цього чудового фестивалю.
Олександра Саєнко та Катерина Гоменюк на закритті Днів української культури у Відні
Після 10 місяців роботи в Посольстві я вирішила не продовжувати контракт і нарешті зробила, те що відкладала довгий час через свою волонтерську роботу, – заснувала власну PR-агенцію.
Читайте за темою: В австрійському Зальцбурзі 30 червня і 1 липня пройшли Дні української культури
GU: Чому Вас приваблива саме така робота? З чого Ви черпаєте натхнення?
Ця робота – це саме те, що я робила останні роки, спочатку як співробітник великої компанії, пізніше – як волонтер. Зв’язки з громадськістю – це і робота з текстом (коли мова йде про ЗМІ), і організація найрізноманітніших заходів – від бізнесу до мистецтва. Вона дуже цікава, творча, різноманітна, вимагає нетривіальних підходів і сприяє постійному розвитку. Мені здається, у мене це непогано виходить. Принаймні, запитів про співпрацю наразі більше, ніж я фізично можу зробити.
Читати далі