GU: Чи змінилася роль Пласту після подій Євромайдану?
Олег Вдов’як: Роль пластуна — бути активним у суспільстві. Роль не змінилась, проте важливість виконання цієї ролі зросла в рази. Якщо брати до уваги події в Україні з 2013 року, то пластуни значною мірою долучились до формування національної свідомості. Під час Революції Гідності пластуни ставали провідниками та очолювали багато служб. До прикладу, 15 сотня Самооборони Майдану, кістяк якої складали пластуни, зокрема у командному складі. Пункти інформації та харчування очолили пластуни. Майдан SOS та Відкритий університет майдану — теж керували пластуни. Мобілізація та результати пластунів під час Майдану показали, що ми рухаємось у правильному напрямку.
Читайте за темою: Україні – 25: чим ми можемо пишатися
Згодом, після початку російської агресії проти України (початку війни), багато пластунів вирушили на фронт і зі зброєю в руках захищають Батьківщину. Зараз їх близько 200 осіб. Також усі пластові осередки активно допомагають українській армії: передають листи, продукти, одяг. Найменші пластуни з батьками плетуть маскувальні сітки та пишуть листи. Тож можна сказати, що весь Пласт мобілізувався і долучився до боротьби.
Фотовиставка, організована Пластом
Також ще під час подій на Майдані був створений фонд підтримки пластунів-військовиків, кошти з якого були направлені вихованцям організації, які отримали поранення під час подій Революції. Проте після початку війни ми вирішили, що цей фонд буде потрібним і надалі і ми почали допомагати нашим друзям-пластунам, які воюють на фронті. Ми передаємо їм та їхнім побратимам спорядження та все необхідне для них.
Варто відзначити, що у нас в Україні зараз не лише військовий фронт, але й внутрішній, і ми розуміємо, що українське суспільство потребує нових лідерів, які зможуть змінити Україну, якщо говорити глобально. Зараз, вперше за 25 років незалежності, відкрите «вікно» і люди готові дослухатись. Тому для нас дуже важливо не втратити цю можливість та стати цими лідерами, які впровадять нові зміни, реформи, що приведуть до кращого майбутнього.
Зараз, враховуючи ситуацію в нашій країні, основне завдання Пласту — змінити якомога більше українців, які любитимуть свою державу, які поважатимуть права людей, які не займатимуться корупцією, які будуть свідомо мислити. Тому ми запрошуємо до організації не лише дітей, але й дорослих людей, які готові разом з нами працювати над цим.
Відкриття Пластового року, Львів
GU: Чи можна вважати пластунів українськими народними дипломатами?
Олег Вдов’як: Цілком. Хотів би нагадати, що 22 серпня Президент України відзначив пластунів з діаспори за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань. Зокрема, нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня Субтельного Ореста Мирославовича (посмертно) — пластуна, історика, іноземного члена Національної академії наук України (Канада). Нагороджено відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «25 років незалежності України» Ботте Валерія Генріховича — пластуна, Почесного консула України в м. Мельбурн (Австралія); Вжесневського Бориса Романовича — голову Канадсько-української міжпарламентської групи дружби (Канада); Гудзяка Бориса — єпископа Української греко-католицької церкви Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі (Франція). Цих та багатьох інших людей впевнено можна назвати народними дипломатами, вони створюють імідж України у міжнародному середовищі. І ми горді з того, що вони є пластунами.
Читайте за темою: Мережа народної дипломатії «Global Ukrainians» та органи державної влади України: від стратегії до тактичних кроків
GU: Якими є наступні напрямки діяльності Пласту?
Марта Кандюк-Кузьмович: Окрім 8 офіційних осередків, у європейських країнах є поодинокі пластуни. І ми плануємо працювати над розширенням кількості осередків, особливо в Європі.
Наприклад, є невеликі групи пластунів у Швеції та Австрії. Наша пластунка з Америки приїхала до Швеції і там зорганізувала навколо себе активістів. А до Австрії пластуни приїхали з України. То перший наш пріоритет — зробити офіційні осередки в цих двох країнах.
Ще одне важливе завдання стосується Португалії, де УГКЦ створила цілу програму по об’єднанню громади і ми хочемо почати з ними співпрацю, щоб їхніх діток залучити до Пласту.
Третє — є групи в Бельгії, Франції, Італії, але на дуже початковому етапі, треба допомогти їм знайти ключових осіб, щоб почати більш сильне об’єднання.
GU: Які є перешкоди на шляху створення Пластових осередків?
Марта Кандюк-Кузьмович: Перша перешкода — це знайти правильних вихователів, тих, хто буде вчити дітей. І це абсолютно не залежить від кількості пластунів в країні. Крім того, наприклад, в Німеччині є великі вимоги до того, як працювати з дітьми. Тобто в кожній державі — свої вимоги до навчання та роботи з дітьми. І вихователь має знати не лише засади Пласту, але й державні закони.
Є фінансові питання, питання приміщення, співпраці з батьками. Також — інтеграції, так як діти закордоння в кожній країні мають свої особливості спілкування, поведінки. В Пласті є ювілейні зустрічі щоп’ять років і ми вперше побачили ту разючу різницю між дітьми з різних країн у 2012 році.
В попередніх роках ми мали програму «Україна поруч»: діти з України їхали в інші країни, а з інших країн — в Україну. Раніше перший напрям був більш популярним, але ми намагаємося розвинути і другий, щоб з-за кордону їхали в Україну, почули українську мову 24 години на добу. Адже діти є найкращими амбасадорами, найкраще зможуть розказати про країну. Наприклад, в розмові одне з одним розкажуть про Україну, табори, красоту.
Зимовий мандрівний табір. Говерла, лютий 2016 року. Фотограф — Арсен Луковський
Читайте за темою: Підсумки 2016 року: здобутки та досягнення українських громад світу
GU: Яке основне досягнення Пласту за кордоном?
Марта Кандюк-Кузьмович: Насамперед, маємо бути вдячні батькам, які зберегли ту організацію. Не маючи нічого, вони змогли збудувати організацію і українську громаду за кордоном. Великий плюс, що ми зуміли передати Пласт в Україну. А наша роль — втримати єдність в Пласті, бо кожна країна має свої специфічні потреби. Раніше була потреба помогти Україні, зараз потреба — щоб Україна помогла Пласту в діаспорі. Щоб кожна дитина найшла своє місце в Пласті, бо то наше майбутнє. GU
