Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Джерело: 20minut.ua
Про життя української громади в Аргентині розмовляємо із головою Українського культурного товариства «Просвіта» Юрієм Данилишиним. Він – фаховий архітектор. Живе у Буенос-Айресі, столиці вказаної країни.
«Мій батько походив із села Тарнавка на Львівщині, він приїхав до Аргентини у 1927 році, а мама – у 1932 році із села Стара Могильниця теперішнього Теребовлянського району Тернопільської області», – розповідає пан Данилишин.
Сам же громадський діяч народився в Аргентині.
Пане Юрію, українська діаспора в Аргентині – одна з найбільших. У яких частинах країни наших людей найбільше?
В Аргентину українці їхали чотирма хвилями, починаючи з 1890-х. Тоді українським сім’ям, які планували виїхати до США і Канади, але не змогли це зробити, ще в Європі запропонували перебратися до Аргентини. Вони приїхали сюди і хотіли купити землю, але не змогли, бо в околицях столиці земля була надто дорога для перших поселенців. Але знайшовся один поляк, з яким вони порозумілися, і який домовився, щоб ці родини переїхали на північ, у провінцію Місьйонес. У цій провінції, а також у Буенос-Айресі, українців найбільше. Але завжди слід пам’ятати, що Аргентина – дуже велика країна, що тягнеться на 5000 кілометрів із півночі на південь та на 450 кілометрів із заходу на схід. Відстані між громадами великі.
Як щодо сучасної хвилі емігрантів з України?
У 1990-х була четверта хвиля, але значна частина тих емігрантів виїхала, коли почалася економічна криза. Тепер є п’ята хвиля. Вона нечисленна, але її посилила імперіалістична війна Росії проти України. Тож люди їдуть і в далеку Аргентину.
Чи важко адаптуватися у цій країні?
Ми всі – діти емігрантів, нащадки тих, хто приїхав сюди зі всього світу. Тільки у Буенос-Айресі є приблизно 140 національних громад. Навіть іспанці діляться за тим, із якої провінції хто приїхав: каталонці, арагонці… Тож в Аргентині дуже толерантно і з повагою ставляться до різних культур. Щороку у вересні тут відзначають офіційний День емігранта.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Домініканській Республіці: інтерв’ю з Ларисою Федорченко
Чи існує організоване культурне життя українців?
Так, і воно – дуже активне. У нас є 18 українських організацій, які мають філії по всій країні, у місцях компактного проживання українців та їхніх нащадків. Це і культурне товариство «Просвіта», і товариство «Відродження», і Союз українок, і Спілка української молоді, і «Пласт» та інші. «Просвіта» в Аргентині діє із 1924 року. У столиці маємо Народний дім, у передмістях – ще дев’ять. На півночі, за 800 км є ще дві філії «Просвіти». В Аргентині є дуже багато наших колективів. Важливе місце займає церква. Греко-католицька катедра розташована у столиці, сім церков є у передмістях Буенос-Айреса. Українська Автокефальна Православна церква також має катедру у столиці і дві парафії – у передмісті. У Місьйонес – теж багато церков. Є протестантські громади українців, але вони менш пильно ставляться до національного питання.
Читати далі
