Щороку для тисячі випускників абревіатура ЗНО стає найбільш вживаною, адже вона означає один з найважливіших іспитів в їхньому житті, який може відчинити чи, навпаки, зачинити двері в омріяні вищі навчальні заклади.
Після обшуків в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) влітку 2015 року переживання цьогорічних абітурієнтів та їхніх батьків, звичайно, посилилися.
За словами директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдана Томенчука, найголовніше те, що ЗНО в цьому році
відбудеться. І воно не вирізнятиметься надмірною складністю. Правила також майже незмінні. Відбудеться незалежне оцінювання із 5 травня по 17 червня, додаткова сесія — із 14 червня по 4 липня. В травні пройдуть ті тестування, результати яких «підуть» в атестат, тобто їх зарахують і як вступні іспити, і як державну підсумкову атестацію (ДПА). Це українська мова та література, математика, історія України. Влітку новоспечені абітурієнти складатимуть решту тестів.
Загалом, на вибір випускникам пропонують 12 предметів: українську мову та літературу, математику, історію України, фізику, хімію, біологію, географію, англійську, французьку, іспанську, німецьку та російську мови. З цього переліку вони можуть вибрати максимум чотири предмети. Два з них обов’язкові — українська мова і література, а також історія України або математика на вибір.
«Ті вступники, для кого ЗНО ще є державною підсумковою атестацією, мають знати, що вони не уникнуть незалежного оцінювання, для них воно – обов’язкове», — коментує директор ІФРЦОЯО.
Запрошення на пункти тестування будуть на інформаційних сторінках учасників ЗНО. Інформація про їхні результати в ракурсі ДПА надійде відомостями на інформаційні сторінки шкіл та індивідуально — на інформаційні сторінки випускників. Торік був такий сервіс, коли діти на своїх інформаційних сторінках могли бачити свою роботу, проконсультуватися з вчителем і далі думати, подавати на апеляцію чи ні. Цього року, напевно, такого сервісу не буде.
Крім того, в 2016 році всі тести будуть одного рівня. Дворівневі тести залишилися в минулому, адже, як показала практика, українські виші здебільшого не вимагали від вступників результатів поглибленого рівня з того чи іншого предмета.
Крім того, освітні фахівці зауважують, що й самі завдання тестів будуть простішими, ніж торік.
Читати за темою: Нова школа за три роки: як українські школярі і вчителі будуватимуть демократію
Минулого року вперше вступники для успішного складання тесту замість мінімальних 124 балів мали пройти поріг «склав». Це нововведення не зникло й в 2016-му. Тобто для кожного предмета визначатимуть свою кількість тестових завдань, на які треба дати правильні відповіді, щоб подолати поріг «склав/не склав». Таким чином, мінімальний рейтинговий бал учасників ЗНО буде 100 балів, максимальний — 200. Учасники ЗНО, котрі не наберуть 100 балів з певного предмета, не зможуть використати цей результат для вступу у ВНЗ. Також вищі навчальні заклади мають право впливати на якість набору шляхом підвищення мінімально прийнятного для них бала з певних предметів.
«Вступники мають знати, що ЗНО – не шлагбаум, а добрі ворота. Ворота до праці, до студентства, до біографії. ЗНО однозначно буде дотримуватися принципів рівного права, рівного доступу, які би події довкола нас не розвивалися, ми від своїх принципів не відступимо. При всіх негараздах, які можуть приписувати системі, ми не дамо одним виходити за рахунок інтересів інших. Ми не будемо жорстокими, а будемо жорсткими і справедливими», — наголошує Богдан Томенчук.