Наближається одне з найголовніших християнських свят – Великдень. Свято весни, свято відродження, свято Христового Воскресіння. Все більша кількість людей цікавляться традиціями, пов’язаними з підготовкою та святкуванням цього свята.
25 квітня розпочинається Страсний тиждень, тиждень найсуворішого посту. Треба не лише обмежити себе у їжі, а й утриматися від розваг – танців і співу. Для того, щоб встигнути все і ретельно підготуватись до Великого свята, люди з давніх-давен дотримувались певних правил. Адже кожен день цього тижня має свої обряди та традиції і призначений для певних справ.
Починається Страсна седмиця з Великого понеділка. За традицією український люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю – фарбував, мив, чистив. У понеділок, особливо для жінок, день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна, тощо. Після обіду йшли на город, аби до Чистого четверга посіяти все насіння.
Страсний вівторок. У цей день, за українським звичаєм, готують одяг – перуть та прасують. А у давні часи люди вважали, що особливою силою володіють зілля з насіння, приготовані до сходу сонця. У сільській місцевості в цей день товчуть насіння льону та конопель і, заливши їх водою, напувають худобу – для того, щоб весь рік уберегти її від хвороби.
Велика Середа – це останній день для робіт по господарству. Раніше саме у середу готували свічки, які захищали родину від хвороб. Традиційно, в середу готують «пісну вечерю», обов’язково з 12-ти пісних страв. Під дах кладуть хліб, сіль і мило. Ймовірно, насичуючись особливою енергетикою, такий хліб і сіль служать оберегом для дому та сім’ї весь майбутній рік, а цим милом миється вся сім’я в Чистий четвер.
Порада для міських жителів: кладемо мило на антресоль (не поліземо ж ми під дах?), щоб отримати цілющий косметичний засіб.
День страсного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це Страсний четвер, який ще називають Живним або Чистим. За стародавнім звичаєм, на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються, але не протягом всього дня, а лише вдосвіта. Бо саме в цей період вода вважається цілющою.
До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зберігають до наступного Страсного четверга.
«Якщо в Чистий четвер вимиєшся і вимиєш, весь рік чистота в хаті водитися буде».
Цікавим звичаєм Чистого четверга був Обряд на заміжжя. Тим дівчатам і жінкам, у кого не ладиться із заміжжям, слід було в цей день витертися новим рушником і цей рушник разом з фарбованим пасхальними яйцями і паскою віддати в день Пасхи людям, які просять милостиню. Це має прискорити день такого бажаного весілля.
Страсна п’ятниця – найсуворіший день тижня. Не можна взагалі нічого їсти, а розмовляти тільки пошепки. Шиття та прання в цей день розцінюються як великий гріх. У цей день традицією було ходити в церкву і віддавати шану Христу. Велика п’ятниця – це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п’ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.
Страсна субота. У цей день печуть паски і фарбують яйця, тобто треба подбати про всі великодні страви. І, звичайно, підготувати великодній кошик до освячення. Відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня – щоб не «проспати» весь майбутній рік.