GU: Яка кількість українських студентів навчалася у Вашому ВУЗі?
Коли я вперше приїхав до Естонії, то українців в моєму університеті було досить мало, лише семеро. Наступного року нас вже було сімнадцять. А ще через рік – набагато більше, в районі сорока, мабуть. І думаю, що тенденція зростання не припинилась. Естонія ніколи раніше не була популярним місцем для навчання серед українців, але зараз цей стан речей потроху змінюється. Туди наші люди все частіше приїжджають як на навчання, так і на роботу, в основному, в сфері інформаційних технологій. Варто зазначити, що до нас, загалом, позитивно ставляться місцеві естонці, особливо після початку подій на Майдані.
GU: Як проходило Ваше студентське дозвілля? Чи легко було знайти баланс між навчанням та особистим життям?
Таллінський Технологічний Університет має добре розвинену інфраструктуру. Основні навчальні корпуси, адміністративна будівля, бібліотека, студентський дім, гуртожитки, спортивний центр і навіть студентський паб розташовані поруч в одному з мікрорайонів міста. Це створює неабияку зручність, адже усі перераховані об’єкти розташовані в межах п’яти хвилин ходьби. Таким чином, на території студмістечка досить умовним можна було б назвати розмежування між навчанням та дозвіллям.
У вільний час студенти можуть поїхати в центральну частину міста, де відбуваються основні міські події. До речі, проїзд у публічному транспорті для зареєстрованих жителів, а отже, для студентів в тому числі, безкоштовний. Буває приємно погуляти біля моря. Купаються в ньому, зазвичай, влітку. Пригадую, раз навіть купався зимою. Часто з друзями виїжджали за межі міста, досліджуючи решту країни. В Естонії є цікаві менші міста, а також острови. Дуже раджу хоча б раз піти на одне із боліт.
Читайте за темою: Як бути українським студентом в Італії?
GU: Що найбільше вразило по приїзду до Естонії? Можливо, маєте кумедну студентську історію?
Коли я вирішив, що житиму в гуртожитку, то уявляв собі, що там буде вахтерка, котра мінімально слідкуватиме за порядком і збиратиме гостинці від студентів, як це було в Чернівцях. Естонський гуртожиток, як і вся країна, виявився технологічно прогресивним і я, в свій перший день, втомлений автобусним переїздом з України, був не готовим до його системи захисту. Кожні двері в будівлі можна відчинити лише за допомогою магнітної картки-ключа. Після того, коли людина заходить, двері зачиняються автоматично на замок. Така система виключає необхідність вахтера, адже студент, маючи власний ключ, може зайти тільки в своє крило гуртожитку, тільки на свою частину поверху і далі тільки у свій блок.
Через власну необачність, знаходячись вже в кімнаті, я вийшов у коридор. Двері автоматично зачинились, а ключ залишився усередині. Коли зрозумів, що вже не зможу зайти назад, було запізно. Вийшов на вулицю і гуляв там кілька годин, доки не прийшов сусід. Ось так ми з ним і познайомились.
GU: Чи плануєте повернутися на Україну? Здобуття освіти за кордоном полегшує працевлаштування?
В Україну я доволі часто повертаюсь на короткі терміни. Але поки шукаю можливостей для власної реалізації в кількох сферах та країнах одночасно. А те, чи здобуття освіти за кордоном полегшує працевлаштування, залежить, мабуть, від кожного окремого випадку.
