Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News
Проблема освіти української діаспори посідає в процесі культурного збереження української ідентичності одне з найбільш важливих місць. Українці, що перебувають за кордоном, виступають рушійною силою, яка спонукає громади до створення, утримання і розвитку власних шкіл різних типів.
І це цілком закономірно, адже в подібних навчальних закладах їхні діти мають можливість навчатись рідною українською мовою, розвивати свою культуру, пам’ятати про звичаї і традиції свого народу. В багатьох країнах українські громади утримують заклади таких типів: українські католицькі, суботні та недільні школи, де вивчаються українська мова, релігія, історія та культура.
Багато з подібних навчальних закладів забезпечує громадян України, які виїхали за кордон, можливістю здобути якісну повну середню освіту українського зразка, долучившись до проекту Міністерства освіти України – Міжнародної Української Школи. Одним з таких навчальних закладів у Португалії є український культурно-освітній центр «Світлиця», у якому діти мають можливість навчитися писати та говорити українською мовою, вивчити історію та культуру України, осягнути глибини математики, фізики та інших предметів шкільної програми. Також учні отримують атестат державного зразка про середню освіту та здають ЗНО, за результатами якого можуть вступати до португальських та українських вишів.
Щоб розповісти нашим читачам про структуру освіти та діяльність української «Світлиці» у Португалії, Global Ukraine News мав чудову нагоду поспілкувався з директором навчального закладу Любов’ю Тадеївною Піхо та заступником директора Галиною Павлівною Комар.
GU: Як і коли був заснований Ваш культурно-освітній центр «Світлиця»?
Любов Тадеївна: «Світлиця» була заснована у 2009 році при асоціації допомоги емігрантам «Почути і зрозуміти», але склалось так, що минулого року вона припинила свою діяльність, тому ми з моєю колегою Галиною Павлівною зареєстрували нову українську соціально-культурну асоціацію «Пліч-о-пліч» («Lado a Lado – Associação Socio-Cultural Ucraniana»), на основі якої «Світлиця» продовжує свою роботу.
Галина Павлівна: Для нас ці зміни стали кроком вперед, оскільки ми переїхали у нове, більше приміщення з дуже зручним розташуванням: дві хвилини від зупинки автобуса та залізничної станції. Крім того новий статут дозволяє реалізувати наші плани на майбутнє.
GU: Яка кількість учнів відвідує «Світлицю»? Якою є загальна структура центру: які дисципліни викладаються, кількість та тривалість уроків?
Галина Павлівна: Наш центр відвідує понад 40 учнів віком від 3 років. Працюємо щосуботи, адже протягом тижня діти навчаються у португальській школі, з 9.00 до 18.00. «Світлиця» співпрацює з «Міжнародною українською школою» (далі МУШ). МУШ – це державний загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів, який забезпечує реалізацію права громадян України на повну загальну середню освіту особам, які тимчасово чи постійно проживають за кордоном, а також координує навчальний процес при закордонних українських осередках. Завдяки співпраці з МУШ у «Світлиці» вивчаються загальноосвітні предмети відповідно до навчальних програм Міністерства освіти та науки України. Учні, які уклали угоду з МУШ, мають можливість отримувати табелі, свідоцтва про базову освіту та атестати про повну загальну середню освіту державного зразка. Тому навчання у нашому культурно-освітньому центрі організоване за аналогом школи І-ІІІ ступенів: з 1 по 11 клас. Ті, хто не має угоди з МУШ, зосереджують свою увагу в основному на циклі українознавчих предметів.
Уроки тривають по 45 хвилин, перерви по 5 – 10 хвилин, з 13:00 до 13:30 – обідня перерва. У старшокласників 10 уроків (по 2 уроки на кожен предмет, які чергуються по чисельнику і знаменнику), у молодших класах – 8.
Також маємо групу дошкільнят, діток віком від 3 до 5 років, з якими займаємося розвитком зв’язного мовлення, дрібної моторики, творчих здібностей та намагаємося прищепити любов і цікавість до навчання.
Любов Тадеївна: Додам, що співпрацею з МУШ ми дуже задоволені і вдячні колегам-методистам, що приїжджають до нас із Києва двічі на рік для того, щоб провести атестацію учнів. Звісно, цей час для нас особливо відповідальний і стресовий, але з іншого боку допомагає, умовно кажучи, «підтримувати форму». Також можливість отримати документ про освіту державного зразка дуже приваблює батьків, адже не завжди можна сказати напевно чи сім’я повернеться в Україну, в якій країні дитина продовжуватиме здобувати освіту, тому завдяки цьому, так би мовити, прагматичному інтересу до нас приходить більше дітей і, таким чином, більше дітей мають змогу отримати дійсно хороші знання про країну, де вони народилися або звідки походять, а не лише почути щось про Україну з телевізора чи інтернету, тим більше в час, коли ЗМІ переповнені жахливою пропагандою країни-агресора. Навчаючись у нас, діти можуть гарно оволодіти материнською мовою, зберігати українську ідентичність та брати участь в українському культурному процесі, навіть проживаючи за кордоном. Із 36 учнів з 1 по 11 клас угоду із МУШ уклало 33 учні. Я вважаю, що це багато про що говорить. До речі, цього року у нас навчається двоє дорослих, яким потрібен атестат для реалізації своїх життєвих планів у Португалії. Португалія визнає українські атестати, що дозволяє нашим випускникам вступати тут у ВУЗи чи на професійні курси.
Атестат про повну загальну середню освіту – документ про освіту державного зразка, який підтверджує отримання повної загальної освіти.
Читати далі
