ІТ-прориви 2015 року, як фактори іміджевого та інтелектуального розвитку України

Автор: Костянтин Олійник, співробітник Fastweb S.p.A, ІТ-фрілансер.

Попри певний тиск зі сторони держави на ІТ компанії, який ми спостерігали в 2015 році у вигляді обшуків в офісах фіскальною службою та СБУ, минулий рік можна охарактеризувати як позитивний для розвитку технологій в нашій державі: було впроваджено чимало цікавих ІТ новинок та розробок. Серед них варто виокремити три, які мають вагомий потенціал: запуск мобільної мережі 3G, міжнародний успіх українських стартапів та навчальних онлайн курсів.

Мобільна мережа 3G в Україні

В порівнянні з більшістю країн світу, в яких сьогодні використовуються мережі 4G-LTE (мережі четвертого покоління мобільного інтернет-зв’язку), і проходять тестування мережі п’ятого покоління (які розробляються корпорацією Samsung та тестуються на території Південної Кореї), отримання ліцензії на використання частот 3G українськими операторами, може видатись не надто визначним досягненням. Але враховуючи, що кількість пристроїв, котрі здатні підтримувати 4G частоти для передачі даних, є невеликою через їхню вартість, запуск саме 3G мереж був більш логічним.

Теоретично новий мобільний інтернет дозволятиме передачу даних на швидкості до 42.2 Mb/s при завантаженні (download), та 5.7 Mb/s при віддачі (upload). На практиці ж швидкість інтернету залежатиме від місця перебування, швидкості пересування об’єкту, відстані до базової станції, покриття, навантаження на мережу і типу самого пристрою. А тому реальна швидкість буде меншою.

Варто зазначити, що вперше запуск мобільної мережі третього покоління в Україні відбувся в 2007 році, підприємством Укртелеком. Проте тодішнє інтернет-покриття не охоплювало території усієї країни: високошвидкісний інтернет можна було зустріти тільки в великих містах. Оскільки монополістом в сфері 3G була компанія Укртелеком, то за відсутності конкуренції про справжній розвиток мобільного зв’язку можна було лише мріяти.

Перевага швидкого мобільного інтернету полягає в тому, що в більшості випадків не потрібно буде прив’язувати своє робоче місце до комп’ютера, що має вихід в інтернет-мережу. Висока швидкість передачі даних тепер можлива і через смартфон чи планшет, а це в свою чергу веде до інтенсифікації застосування мобільних сервісів, популярність яких стрімко зростає. Наприклад, в освітній сфері можливим буде використання спеціальних програм щодо батьківського чи вчительського контролю, зберігання цифрових підручників та іншої інформації в хмарних сервісах (наприклад: Google drive, Dropbox, iCloud), популяризації онлайн освіти (наприклад, відкритих курсів Prometheus).

Крім того, це матиме позитивний вплив на торгівлю: за статистикою обіг товарів та послуг в усьому світі через мобільні сервіси складає близько $230 млрд за рік (наприклад, через застосування мобільних додатків таких популярних сайтів як eBay чи AliExpress). І, звичайно, це сприятиме більш комфортному перебуванню туристів в нашій країні, завдяки онлайн перекладачам та туристичним сервісам з описом міст (таким як Easyway, AroundMe, Itranslate).

Сьогодні мобільні оператори, які мають ліцензію на частоти 3G, за її умовами зобов’язуються впродовж шести років «покрити» всі населені пункти з населенням більш як 10 тисяч чоловік. Проте маємо надію, що конкуренція в сфері мобільного зв’язку стимулюватиме їх покращувати покриття вже у 2016 році, не марнуючи часу.

Українські Start–ups

Минулий рік виявився дуже продуктивний для українських стартаперів: їхні проекти часто розміщувалися на платформі для збору коштів kickstarter. Хоч всього 5% стартапів збирають суму більшу за початкову, але це не зупиняє українських винахідників.

На просторах kickstarter можна зустріти такі цікаві українські проекти як: iBlazr 2, друге покоління спалаху для смартфонів на базі iOS та Android. Вперше проект з’явився у 2013 році. Отримані кошти були використані на запуск першого покоління спалахів. У 2015 проект був знову розміщений на платформі, запропонувавши оновлену версію пристрою, і зібрав $298 тис. Іншим проектом є FORCE emotion – браслет для збору даних про пульс та електричну активність шкіри людини, який буде корисним для тих, хто турбується про своє здоров’я.

Варто зазначити, що фінансування надходить нашим стартаперам не тільки через спеціалізовані платформи, але і через приватних інвесторів. Так, проект Leantegra, який спеціалізується на сервісах RTLS (Real Time Location Sensing, локаційний сервіс збору даних про місце перебування, пересування людей чи об’єктів, інформацію про пристрої підключені до мережі в межах певного приміщення) був проінвестований американцем Антоніо Гінесом та українським інвестором, ім’я якого не розголошують. За рік існування проект зібрав близько $1 млн інвестицій. На сучасному етапі проект випробовують в місті Тель-Авів та в київському ТРЦ «ArtMall».

Ще один дуже цікавий проект LifeTracker.io, від нашої української компанії PDNA, був проінвестований українською компанією Digital Future, яка вклала в розробку 200 тисяч євро. Представники інвестора, коментуючи подію, зазначили: «За такими високотехнологічними рішеннями наше цифрове майбутнє». Проект спрямований на те, щоб допомогти людям краще планувати свій день збираючи інформацію про людину, її поведінку та актуальні потреби у всіх сферах нашого життя. Основна відмінність від решти схожих проектів полягає в тому, що програма може працювати в offline (без підключення до глобальної мережі інтернет). Проект вже реалізований у вигляді додатку для iOS та Android, але співпрацюватиме також з голосовим управлінням та IoT (internet of things – інтернет для речей) – концепцією мережі, в якій речі будуть взаємодіяти між собою та з навколишнім середовищем без втручання людини. Прикладом такої взаємодії сьогодні є технологія “розумний дім”, в якій електронні пристрої автоматично підлаштовуються під людину для створення комфортних умов проживання. Проект планують показати на виставці Mobile World Congress 2016 в Барселоні.

Також українські стартапи мають шанси попасти в список з 90 ІТ-стартапів, які цього року збирається профінансувати французький медіахолдинг Publicis в честь свого 90-річчя. Прийом заявок триватиме до 28 лютого цього року і переможці отримають від 10 до 500 тис. євро, в залежності від стадії проекту.

Не можна не згадати і про заяву британського підприємця, мільярдера Річарда Бренсона під час саміту в Давосі про те, що його цікавлять українські стартапи, зокрема в ІТ та фінансовій сферах (блокчейн та біткоін стартапи). Вже в 2016 році він збирається в них інвестувати.

Українські навчальні онлайн ресурси

З розвитком технологій та інтернету, глобальним світовим трендом стала можливість проводити навчання за допомогою інтернету. Ще 15 років тому це здавалось фантастикою. Зокрема, тип інтернет-курсів МООС («massive open online course» – масові відкриті онлайн курси, наприклад, Coursera та edX) не просто містить класичні відео-лекції та інші матеріали, але й дає можливість створити спільноту студентів, викладачів та асистентів. З їхньою допомогою, а також завдяки швидкому інтернет-доступу (запуск 3G суттєво покращив перегляд відео лекцій) та бажанню навчатись можна отримати сертифікат про завершення курсу.

Зокрема, в сфері ІТ-технологій неабияку популярність має офіційний курс комп’ютерних технологій та програмування Гарвардського Університету CS50, під керівництвом професора Девіда Дж. Малана. Курс справедливо вважається найкращим в світі. Показником цього є хоча б те, що у 2015 році Єльський університет відмовився від власного курсу програмування для першокурсників та ввів CS50 у всій навчальний процес. Проте негативним фактором моментом є відсутність можливості отримати сертифікат по завершенні цього онлайн курсу. Але це можна зробити на платформі edX: там розміщується той же ІТ курс під назвою CS50X.

В Україні з 2013 року також існують освітні онлайн платформи, початок яким поклав «Університет онлайн», створений на базі Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Також з 2014 року існує проект Prometheus, який набрав велику популярність.

Особливістю проекту – з квітня 2016 року на цій платформі запустять вже згадуваний курс CS50 перекладений українською мовою. Вести його буде професор Девід Дж. Малан, а асистентом стане співзасновник Prometheus (в минулому викладач Київського Політехнічного Інституту) Олексій Молчановський. Запис на цей курс почався в 2015 році. Його формат – безкоштовний. Вперше в Україні населення матиме вільний доступ до Гарвардського онлайн курсу українською мовою, що справді є великим кроком вперед в сфері освіти України.

Підсумовуючи статтю, варто зазначити, що поступ в ІТ сфері має критичну важливість для прогресивного розвитку України. Розвиток швидкого інтернету, новітніх технологій та популяризація онлайн освіти зроблять вагомий внесок у збільшення інтелектуального капіталу держави, підняття економіки та створення іміджу України як передового гравця в ІТ сфері – одній з ключових у сучасному світі.