Автор: Костянтин Олійник, ІТ-спеціаліст
В сучасних українських реаліях безпека є надважливим фактором для розвитку України. І мова не лише про пряму війську безпеку та забезпечення суверенітету. Сучасне інформаційне глобалізоване суспільство диктує свої правила, а тому на перший план виходить онлайн-безпека в різних її видах, починаючи від захисту даних людей та організацій до захисту інтелектуальної та приватної власності.
Сучасна кібер–війна
В червні 2015 року невеличка організація eQualit.ie, яка займається системами інформаційної безпеки, отримала $473 738 фінансування від канадського уряду, для постачання Deflect DDoS mitigation, системи онлайн-безпеки для українських правозахисників та активістів. В середині березня 2016 року програму захисту від DdoS атак (ред. – Distributed Denial–of–service – розподілена відмова обслуговування, часто виконується з команди центральних комп’ютерів, сотням та тисячам заражених комп’ютерів, які знаходяться в мережі, без відома власників цих комп’ютерів) відправили для тестування на територію східної України, де вона з успіхом захистила канал новин від зовнішніх атак.
Система інтернет-безпеки в наш час є дуже актуальною для України: на наші інфосайти та контрольні вузли все частіше здійснюються атаки, масштаби шкоди від яких постійно збільшуються. Яскравим прикладом може бути атака в грудні 2015 року, коли хакери відключили українську електростанцію, залишивши без енергії частину регіону. Проте система повинна захищати не лише від зовнішніх загроз, адже в Україні є частими атаки на інтернет-вузли, які містять інформацію про боротьбу з корупцією в країні. Як заявив засновник eQualit.ie Дмитро Віталієв: «В заголовках багатьох видань Україна фігурує як джерело або мета кібератак. В період українсько-російського конфлікту велику роль відіграє і онлайн боротьба, де атаки найчастіше спрямовані на новинні та урядові сайти».
Основа функціонування систем захисту полягає в двох аспектах. Перший – це поділ трафіку від простих користувачів та ботів, які здійснюють атаку, між серверами, щоб забезпечити безперервну роботу системи. Другий – це безпосереднє виявлення ботів для блокування їхнього доступу до системи.
Для прикладу можна привести атаку на сайт Kotsubynske, який зосереджується на новинах про політику та проблеми в Україні, де 1 та 2 лютого проходили атаки. Особливо масивною була атака 2 лютого, де за годину система виявила більше 1.6 мільйонів відвідувань з індійських, пакистанських, в’єтнамських, румунських та українських ІР адрес.
Люстрований офіцер на захисті України
Ігор Кабаненко був адміралом військово-морських сил України. В 2013 році його за станом здоров’я відправив у відставку Віктор Янукович, та, будучи активним учасником Революції Гідності, він повернувся в збройні сили України після вигнання екс-президента. Він обіймав посаду заступника Міністра оборони України, але був звільнений згідно з Законом про люстрацію.
Після звільнення він все ж вирішив продовжити допомагати українській армії та заснував компанію UA.Rpa разом з Данилом Ситниковим в середині 2014 року. З моменту заснування компанія орієнтувалась на розробку військових технологій, таких як обладнання (наприклад, лазерні системи для виявлення снайперів, сучасні шоломи, системи зв’язку), військової техніки, систем розвідки та тренажерів (наприклад, віртуальних симуляторів для польоту та стрільбища) для підвищення ефективності армії. Свою діяльність він пояснював наступним чином: «Якщо ми хочемо перемогти у війні, то зможемо досягти цього лише за умови технологічної переваги над супротивником. З огляду на той потенціал, який ми спостерігаємо, на ті проекти, які зараз пропонуються, які є проривними, які можна назвати українськими ноу-хау, ми можемо не тільки підвищити обороноздатність країни, а й створити можливості для інноваційного розвитку у багатьох галузях економіки». На сьогодні асортимент компанії налічує 143 предмети військової техніки.
За словами Данила Ситникова, проблемами на шляху такої ініціативи виступають бюрократія та українське законодавство, згідно з яким будь-яке військове обладнання, вироблене в Україні, належить державі, що створює проблеми через фактичну неможливість захистити свою приватну власність.
Підсумовуючи, варто зазначити, що попри негативні тенденції та продовження бойових дій, в Україні все ж розвиваються системи безпеки. Важко сказати, що «спати можна спокійно», тому що в ворога великий потенціал, але ми можемо дати йому відсіч не тільки на полі бою, але і в сфері обміну інформацією. Багато військових винаходів сертифікує НАТО, що підтверджує високу якість наших виробів, і в майбутньому їх серійне виробництво може покращити стан української економіки та створити нові робочі місця. GU
Для написання статті використовувалися матеріали сайту http://www.uadn.net/