29 вересня виповнюється 75 років, як у Бабиному Яру розпочалися масові розстріли. Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів. Український інститут національної пам’яті в співпраці з багатьма державними та громадськими ініціативами організував цілий комплекс заходів, які розпочалися ще минулого тижня.
Читайте за темою: Бан-Сен-Жан – маловідома сторінка історії Другої світової війни
«Бабин Яр – безперечно є одним з найбільш потужних символів Голокосту. На рівні із Аушвіцем. Лише за два дні вересня 29-30 1941 року було вбито більше 30 тисяч євреїв. Але Бабин Яр – це ще і місце трагічної смерті багатьох інших груп населення України – ромів, українців, радянських військовополонених, членів ОУН, пацієнтів психічної лікарні різних національностей. Говорячи про трагедію Бабиного Яру, також намагаємось згадувати системне знищення пам’яті Бабиного Яру вже радянським режимом. Тому цій темі присвячено виставку, яка триває в Музеї історії міста Києва, яка створена у партнерстві Інституту із названим музеєм. Завершується встановлення інформаційних стендів на території заповідника «Бабин Яр». Їх мета – нагадати киянам і гостям міста про те, що це – не просто парк, а територія, яка є суцільним місцем трагічної загибелі десятків тисяч людей», – розповідає Анастасія Гайдукевич, представниця Інституту Національної пам’яті України.
Зокрема, 23 – 25 вересня відбулося підбиття підсумків та нагородження переможців Міжнародного конкурсу творчих робіт вчителів, учнів та студентів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності». 26 вересня відбулася презентація виставки «Смертельний шлях» до 75-річчя трагедії Бабиного Яру.
26-27 вересня відбувся Міжнародний науковий симпозіум «Бабин Яр: історія, пам’ять». Науковці з України, Німеччини, Ізраїлю, США, Росії, Білорусі, Нідерландів взяли участь у багатьох панельних дискусіях. Організатором була благодійна ініціатива «Українсько-єврейська зустріч» (Канада-Україна). Американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер в ході симпозіуму зазначив: «Що значить пам’ятати Голокост? Ми не повинні забувати злочини сталінізму, Голодомор, пакт Ріббентропа-Молотова. Не треба забувати, що Радянський союз хотів війни і був союзником Німеччини. Не можемо забувати і інші жертви, і героїв, які боролись за незалежність України. Історія Голокосту повинна пам’ятати ці речі. Оскільки без цього Голокост важче зрозуміти. З іншого боку, українська історія без Голокосту не буде повною. Якщо ми пам’ятаємо жертви інших народів в Бабиному Яру, на початку Другої світової війни – це не є віднімання від пам’яті Голокосту, це – розуміння масштабів трагедії».
27 вересня відбулися парламентські слухання до роковин Бабиного Яру. Також у Верховній Раді відкрилася виставка «Бабин Яр: історія та пам’ять». 28 вересня відбулася презентація проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь». За словами Анастасії Гайдукевич, цей конкурс тривав протягом грудня 2015 – червня 2016 року. Головна задача конкурсу – запропонувати комплексне рішення, як має виглядати меморіальна територія та як об’єднати в одному комплексі пам’ятники та меморіальні об’єкти, присвячені різним аспектам трагедії Бабиного Яру.
Читайте за темою: У Канаді вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу
29 вересня відбудуться загальнодержавні жалобні заходи в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр».
До 29 вересня триватиме Виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь» (Український дім, вул. Хрещатик 2, 1 пов., центральна зала) та проводитиметься Міжнародний молодіжний освітньо-культурний проект «Бабин Яр»: пам’ять і сучасний світ» (Український дім, вул. Хрещатик, 2). Також з 15 вересня триває мультимедійна виставка «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» (Музей історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7, 3 поверх). GU
