Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
В сучасних умовах успішна діяльність України на дипломатичному фронті – запорука не лише демократичного іміджу країни, а й її поступального розвитку, забезпечення підтримки провідних гравців міжнародних відносин у кризових ситуаціях. І якщо успіхи на власне політичному дипломатичному фронті подекуди бувають неоднозначними, то народна та культурна дипломатія в цьому аспекті є доволі результативними, адже дають можливість сфокусувати увагу міжнародної спільноти на ключових моментах, що не завжди вдало вміють зробити політики. Усе це вписується в зовнішньополітичну концепцію smart power, яка уже стала звичним інструментом провідних країн світу.
Чи не найдієвішим інструментом для української культурної дипломатії стає вітчизняний кінематограф, в якому все частіше зображують події Революції Гідності та російської агресії. Вітчизняні кінофільми показують у провідних країнах світу, вони беруть участь в міжнародних кінофестивалях.
Та дуже часто українські громади закордоном організовують покази фільмів, для того, щоб краще познайомити іноземців з Україною, привернути увагу до українського питання, наприклад, до проблеми незаконно ув’язнених українців в Росії (показуючи кіно про Олександра Сенцова у Гонконгу, збираючи підписи на їх підтримку під час фестивалю «Cinema Italia Oggi 2016» у Варшавi, показуючи фільм «Звільніть Олега Сенцова» у Берліні). Організовуються цілі тури українських стрічок – дні українського кіно (в Брюсселі, Лондоні, Будапешті, Берліні) та турне «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом» (Франція, Греція, Німеччина, Італія, Іспанія).
Оксана Смолійчук, активістка української громади у Гонконгу
Долучилися до цього процесу й українці Гонконгу, які вирішили провести щомісячні покази українських фільмів. Про підготовку до кіноднів, співпрацю з місцевою владою та основні посили, які українці прагнуть донести до місцевих жителів, Global Ukraine News поспілкувався з Оксаною Смолійчук, ініціатором проекту та активісткою української громади в Гонконзі.
GU: Як виникла ідея проведення кіноднів?
Кіно – це дуже актуальний вид мистецтва. Воно дозволяє легко знайти спільну мову і досягати взаєморозуміння між різними культурами, воно промовляє всім зрозумілою, цікавою мовою. Це – сучасний інструмент, через який легко доторкнутися до чиєїсь душі, серця. Подивишся кіно з якоїсь держави – і хочеться більше дізнатися про ту країну. І тому ми вирішили показати фільми про нашу країну в Гонконгу, щоб жителі більше дізналися про Україну, зачепити їх, щоб в них в подальшому було бажання дізнаватися ще.
GU: Чи багато знають в Гонконгу про Україну?
В Гонконгу дуже часто виникає питання де Україна знаходиться, що це за країна взагалі. Коли ми кажемо «Ukraine», вони часто взагалі не знають що це, бо місцевою китайською це буде «Вухатлан». А нам хочеться, щоб жителі Гонконгу знали більше про нашу країну. А кіно дозволить доторкнутися до глядачів на особистому рівні, пробудити їхню цікавість.
Читайте за темою: Життя Гонконгу: українська громада допомагає талановитим школярам
Таке зацікавлення важливе особливо зараз, коли в країні – війна. Ми хочемо ініціативою кіноднів відкрити китайцям двері до України, дати початок їхньому зацікавленню. Вся наша громада активно залучається до організації, допомагає з великими і малими справами, грошовими внесками.
GU: Як відбувається підготовка до показів?
Спочатку ми шукали місце, де можна показати фільми. В комерційних кінотеатрах це було дуже дорого. Ми пропонували різним конференц-залам, мистецьким залам, але вони не зацікавилися, оскільки дуже комерційні. Тому вирішили звернутися до Гонконгського архіву Кіно. Це – державна установа, займається розвитком кіно, історії кіно і має свій кінозал. Але найважливіше, в них – дуже гарні ціни для громадських організацій. Тому ми подали заявку туди.
Розгляд нашої заявки тривав кілька місяців через усталені процедури. Але хочу підкреслити, тут всі державні організації – дуже відкриті і налаштовані позитивно на співпрацю. Вони дуже по-дружньому все пояснюють, таке враження що це – їхній проект. Крім того, в Гонконгу важливим етапом є отримання висновку цензури перед тим як показати фільм. Це стосується не заборони якихось ідей, а отримання класифікації «Тільки особам що досягли 18», наприклад. Цензура коштує дорого, майже 300 грн за хвилину фільму, але, знову ж таки, так як ми – громадська організація, а акція має некомерційний характер бюро адміністрації кіно зробило для нас її безкоштовно.
Диски з фільмами для нас записують в Україні продюсери, передають через людей. Також тут важливим є вирішення таких дрібних адміністративних питань. Наприклад, обов’язково має бути афіша і квитки з відривною лінією (що для нас було цілою головоломкою), навіть якщо показ – безкоштовний.
Читайте за темою: Українці Гонконгу зустрілися із Консулом Лілією Самойловою
Зараз ми на етапі промоції, думаємо, як зробити усе таким чином, щоб якнайбільше прийшло жителів Гонконгу, бо в нас мета саме іноземців залучити. Тому ми через соцмережі залучаємо людей, розповідаємо знайомим, друзям, колегам по роботі.
Вже навіть на сучасному етапі є певне зацікавлення в гонконгців: через своїх знайомих, вони питають про фільми, а потім і про Україну. Це саме те, чого ми прагнемо – започаткувати діалог про Україну.
Читати далі
