GU: Як вдалося налагодити спілкування з одногрупниками? Чи складно було влитися в колектив?
Я – людина відкрита і комунікабельна, отож в колектив влилася дуже швидко. Вони – дуже допитливі, цікавляться про Україну, запитують про мову, про культуру та культурні відмінності. Завжди знаходимо спільні теми для розмови.
GU: Як проходить Ваше студентське дозвілля? Чи легко знайти баланс між навчанням та особистим життям?
З одногрупниками часто виходимо у місто. Ми називаємо це «піти на чай», а тут це «на пиво» наприкінці тижня щоб посидіти, поспілкуватися. Іноді буває збираємось у когось на квартирі і готуємо французьку страву.
Університет постійно організовує різні вечори, поїздки та подорожі, тож є можливість познайомитись і з іншими студентами.
GU: Чи легко знайти баланс між навчанням та особистим життям?
Як я вже зазначила, обсяг матеріалів менший, тож домашніх завдань, як таких, не дуже багато в першій частині семестру. Проте наприкінці семестру припадає багато роботи: буває в один день ставлять два -три екзамени без перерви. Тож, якщо правильно зорганізуватись, все можливо!
GU: Що найбільше вразило по приїзду до країни? Можливо, маєте кумедну студентську історію?
По приїзду у Францію вразило те, що всі нам посміхалися. Чи то в університеті, чи то на вулиці або в супермаркетах. Незнайомі люди ввічливо посміхалися. На початку було таке враження, що вони мене плутали з кимось. Це було так незвично для мене.
Читати за темою: Чого Україні варто навчитися, щоб «повернути» мігрантів?
В перші дні навчання вразило те, що я все прекрасно розуміла, що говорили викладачі, але тільки одного не розуміла – що саме нам задавали на домашнє завдання. І коли розказала знайомій: «Слухай, я все зрозуміла про що йшлося на парі, я тільки одного не зрозуміла: що нам задали на додому?» Тоді мені пояснили, що не треба чекати вказівок для домашніх робіт як це періодично буває в Україні, а самому цікавитись і шукати додаткову інформацію.
GU: Чи плануєте повернутися до України після завершення навчання?
Планую повернутися в Україну… але не одразу після завершення навчання. Хотілося б спершу отримати тут досвід роботи, а потім застосувати його в Україні. Вважаю, що якби хоч частина української молоді з досвідом навчання і роботи за кордоном повернеться в Україну або принаймні спробує поєднувати роботу за кордоном з роботою в Україні, що на перший погляд здається нереальним, буде ще більше позитивних змін, Україна буде розвиватись ще швидше. GU
