Як проходить співпраця з викладачами? Які відмінності викладання?
Основна відмінність між Коледжем і моїми попередніми університетами – велика частина викладачів не мають тут постійної «прописки» (є visiting professors). Через це буває так, що деякі предмети інтенсивно викладаються протягом тижня чи двох, а не розтягуються на семестр як це, зазвичай, буває. Також, наприклад, керівник мого майбутнього дослідження постійно працює у Сінгапурі і приїде викладати лише короткий курс у 2-му семестрі. Тому більшість спілкування відбувається онлайн.
Які ключові відмінності між навчанням за кордоном та здобуванням вищої освіти в Україні?
Загалом порівнювати складно, бо всі мої спеціальності досить відмінні. Коли вивчав переклад у Чернівцях, у нас було досить багато теоретичних занять. У Франції велика частина навчання була присвячена розв’язанню конкретних проблем чи кейсів. У Коледжі Європи ж багато групової роботи, що часто вимагає координації між учасниками, вміння знаходити компроміс, а подекуди і терплячості.
Читати за темою: Як бути українським студентом в Естонії?
Якщо загалом порівнювати моє навчання у 2-ох закладах за кордоном з навчанням у Чернівцях – можу сказати, що в Україні було набагато більше систематичного контролю. Як у Монпельє, так і у Натоліні є, звісно, дедлайни на виконання завдань, але водночас велика частина матеріалу повинна бути опрацьована самостійно.
Чи складно було налагодити спілкування з одногрупниками? Влитися в колектив?
Якихось проблем з цим практично не відчував. Оскільки більшість часу у Коледжі Європи ми проводимо разом, ми як одна велика сім’я. Тому, власне, і вибору особливо нема. А якщо врахувати, що переважна більшість студентів є надзвичайно цікавими людьми, що розмовляють багатьма мовами, працювали у різних країнах і взагалі відкриті до світу – на спілкування витрачається чимало часу.
Яка кількість українських студентів навчається у вашому ВНЗ?
Цьогоріч навчається загалом 14 українців. Уряд Польщі щороку виділяє 10 стипендій для України, також є кілька стипендій від Євросоюзу. Це робить нас однією з найбільш широко представлених у Натоліні національностей – жодна країна з-поза меж ЄС стільки студентів тут не має. Що є чудовим шансом для українців, що бажають тут навчатись (принагідно нагадаю, що дедлайн для подачі документів – щороку у середині січня).
Як проходить Ваше студентське дозвілля? Чи легко знайти баланс між навчанням та особистим життям?
Коли навчався у Франції, вільного часу було набагато більше. Тож використовував його здебільшого на подорожі – мандрував із друзями до сусідніх Іспанії, Італії та навіть одного разу до Бразилії. У Коледжі із цим пощастило менше. Та все одно не можу сказати, що дозвілля тут менш насичене: майже завжди є можливість взяти участь у різних дискусійних клубах, спортивних іграх, уроках танців та й просто вибратись у центр міста.
Фото: College of Europe
Володимире, що найбільше вразило у структурі закордонної освіти? Можливо маєте кумедну студентську історію?
Досить приємно вразила самоорганізація французьких студентів. Пригадую, якось у нас розпочалась пара, і викладач так і не з’явився. Після 5-10 хв його відсутності велика група студентів довго не думаючи пішла скаржитись до декана (чимало студентів там одночасно працює, а деякі навіть добирались щодня з інших міст, що пояснює їхнє обурення і цінування власного часу). Після моєї розповіді про українське правило «15 хвилин» (українськи студенти, зазвичай, після 15 хвилин очікування викладача залишають аудиторію) їхньому здивуванню не було меж.
Чи плануєте Ви повернутися в Україну?
Так, звісно. Не впевнений, що повернусь відразу після випуску з Коледжу Європи, оскільки хотілось би пройти стажування в одній з європейських інституцій чи міжнародних організацій. Та у довгостроковій перспективі пов’язую своє майбутнє з Україною. Я залишаюсь оптимістом і вірю, що зможу там знайти застосування здобутим за кордоном знанням та досвіду. Думаю, така нагода у мене обов’язково буде. GU