Global Ukraine News

«Ми всі – діти емігрантів»: українська діаспора в Аргентині

Джерело: 20minut.ua

Про життя української громади в Аргентині розмовляємо із головою Українського культурного товариства «Просвіта» Юрієм Данилишиним. Він – фаховий архітектор. Живе у Буенос-Айресі, столиці вказаної країни.

«Мій батько походив із села Тарнавка на Львівщині, він приїхав до Аргентини у 1927 році, а мама – у 1932 році із села Стара Могильниця теперішнього Теребовлянського району Тернопільської області», – розповідає пан Данилишин.

Сам же громадський діяч народився в Аргентині.

Пане Юрію, українська діаспора в Аргентині – одна з найбільших. У яких частинах країни наших людей найбільше?

В Аргентину українці їхали чотирма хвилями, починаючи з 1890-х. Тоді українським сім’ям, які планували виїхати до США і Канади, але не змогли це зробити, ще в Європі запропонували перебратися до Аргентини. Вони приїхали сюди і хотіли купити землю, але не змогли, бо в околицях столиці земля була надто дорога для перших поселенців. Але знайшовся один поляк, з яким вони порозумілися, і який домовився, щоб ці родини переїхали на північ, у провінцію Місьйонес. У цій провінції, а також у Буенос-Айресі, українців найбільше. Але завжди слід пам’ятати, що Аргентина – дуже велика країна, що тягнеться на 5000 кілометрів із півночі на південь та на 450 кілометрів із заходу на схід. Відстані між громадами великі.

Як щодо сучасної хвилі емігрантів з України?

У 1990-х була четверта хвиля, але значна частина тих емігрантів виїхала, коли почалася економічна криза. Тепер є п’ята хвиля. Вона нечисленна, але її посилила імперіалістична війна Росії проти України. Тож люди їдуть і в далеку Аргентину.

 Чи важко адаптуватися у цій країні?

 Ми всі – діти емігрантів, нащадки тих, хто приїхав сюди зі всього світу. Тільки у Буенос-Айресі є приблизно 140 національних громад. Навіть іспанці діляться за тим, із якої провінції хто приїхав: каталонці, арагонці… Тож в Аргентині дуже толерантно і з повагою ставляться до різних культур. Щороку у вересні тут відзначають офіційний День емігранта.

Читайте за темою: Народна дипломатія в Домініканській Республіці: інтерв’ю з Ларисою Федорченко

 Чи існує організоване культурне життя українців?

Так, і воно – дуже активне. У нас є 18 українських організацій, які мають філії по всій країні, у місцях компактного проживання українців та їхніх нащадків. Це і культурне товариство «Просвіта», і товариство «Відродження», і Союз українок, і Спілка української молоді, і «Пласт» та інші. «Просвіта» в Аргентині діє із 1924 року. У столиці маємо Народний дім, у передмістях – ще дев’ять. На півночі, за 800 км є ще дві філії «Просвіти». В Аргентині є дуже багато наших колективів. Важливе місце займає церква. Греко-католицька катедра розташована у столиці, сім церков є у передмістях Буенос-Айреса. Українська Автокефальна Православна церква також має катедру у столиці і дві парафії – у передмісті. У Місьйонес – теж багато церков. Є протестантські громади українців, але вони менш пильно ставляться до національного питання.

Читати далі

1 2
Поділитись

Коментарі закріті