Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Проект Global Ukraine News розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення комунікативної платформи, яка допоможе розвинути нові спільні проекти. Рубрика Global Ukrainians розповідає про новостворені пост-майданні рухи та про українських лідерів глобального масштабу, їхні внески та майбутні проекти на підтримку боротьби українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України. Для кращого розуміння ситуації у Лондоні, ми звернулись до глобальної та проактивної українки – Марини Песенті.
GU: Пані Марино, як Ви переїхали до Лондона та чим займаєтеся в Британії?
Я переїхала до Лондона 19 років тому у 1998 році: отримала запрошення на роботу від Української Служби ВВС. Вона припинила існування кілька років тому, але в Києві продовжує свою діяльність. Також я мала досвід роботи у сфері public relations та в галузі бізнес-конференцій. А від вересня 2015 року я стала директором Українського інституту в Лондоні.
Читайте за темою: Український Клуб у Сінгапурі – місце, де кожен українець може зустріти своїх однодумців, співвітчизників, друзів
GU: Чим займається Український інститут?
Інститут ставить перед собою завдання інформування британців про те, що відбувається в Україні зараз, про культуру та історію нашої країни. Тобто ми є такою платформою для публічної та культурної дипломатії. Але ми не є пов’язані ані з урядом, ані з жодними бізнесовими інтересами, але є афілійовані з Українським Католицьким Університетом.
В нас є Наглядова Рада, яка складається з осіб, що є дуже помітними в українській громаді Великої Британії. Зокрема, очолює цю раду колишній посол Великобританії в Україні Роберт Брінклі. В нас є команда волонтерів, які допомагають здійснювати оперативну та щоденну роботу.
Ми робимо регулярні події з цікавими спікерами та доповідачами, які пов’язані з українською тематикою. Вони стосуються або поточних питань (громадянське суспільство, реформи, війна на Сході), або культури. Також функціонує школа української мови на 4-х рівнях, де навчається 30 студентів не-українців.
Крім того, ми почали планувати тематичні цикли подій. Зокрема, один з них стосується українського погляду на більшовицьку революцію 1917 року. Цього року виповнюється 100 років з часу цієї революції, а в Україні святкується 100 років Української Республіки. Тобто ми намагаємося вибудувати своєрідний український наратив. Чому для нас це важливо? Тому що в британському суспільстві більшовицька революція – помітна подія, яка вивчається в університетах, робляться масштабні виставки в музеях. Але український погляд на цю подію та наслідки революції для України не висвітлювалися.
Ми розробили цілу масштабну програму, плануємо покази фільмів Олександра Довженка та інших режисерів цього періоду, фільми, які досі не були показані англійському глядачеві. Та пропонуємо інформаційний, науковий супровід, тобто запросимо ряд істориків та культурологів, які можуть коментувати цей період.
GU: Хто зазвичай відвідує Ваші заходи?
У нас – змішана аудиторія, ми відомі в українській громаді, до нас приходить чимало молоді, але все більше й більше англійців. Ми намагаємося вийти з цієї зони комфорту і переорієнтуватися на не-українську аудиторію, адже донесення інформації саме до іноземців є дуже важливим. Тому ми організовуємо багато подій у співпраці з британськими університетами, національно-дослідними інститутами, щоб донести українську позицію та погляд на ті чи інші питання.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Іспанії: інтерв’ю з Христиною Грищук
GU: Як реагують британці на заходи Українського інституту? Та що загалом знають британці про Україну?
На наші заходи іноземні реагують прекрасно. Ті, хто мало знає про Україну, дуже здивовані і кажуть, що все – набагато складніше, ніж вони собі досі уявляли.
Читати далі