Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Весну в Україні та Великодні свята не можливо уявити без розмальованих, барвистих писанок. Та писанка – це не лише окраса пасхального кошика, який освячують напередодні Великодня, це – могутній оберіг, кожна писанка в залежності від кольорів, орнаментів має власне трактування.
Прості на перший погляд символи несуть у собі глибоке знання про структуру нашого Всесвіту, закономірності і закони природи, нагадують нам про істинні цінності та природну роль кожної людини. Писанкарство робить нас кращими – розвиває уважність, інтуїцію та асоціативне мислення, переконані у студії «Писанкарство – відродження традицій».
В столиці України майстрині студії навчають всіх охочих тонкощів писанкарства, знайомлять з сучасними та усталеними техніками, а також часто беруть участь в тематичних виставках та створенні писанкових дерев. Про все це розповідає Тамара Федоренко, засновниця та ідеолог творчої групи «Писанкарство – відродження традиції».
Читайте за темою: Українська громада Греції запрошує українців по всьому світу до писанкового проекту
GU: Тамаро, де Ви навчалися писанкарству та що надихнуло Вас на відкриття студії?
Свою першу писанку написала в першому класі гімназії №56 в 1992 році. Майстер-клас вела Зоя Вікторівна Сташук, народна майстриня з писанкарства. Вона щедро завжди ділиться своїми глибокими знаннями.
Також в гімназії на уроках народознавства нас знайомили з українськими народними традиціями: піснями, звичаями, в тому числі і писанкарством. Це були роки здобуття незалежності України, і мені дуже пощастило змалку виховуватись в любові до рідних традицій.
З того часу раз на рік перед Великоднем ми з мамою і сестрою ввечері писали вдома писанки. Вже у дорослому віці я брала уроки у видатної Оксани Білоус.
Мої подруги почали активно мене підтримувати в захопленні писанкарством. Ми навчались в КНУТД (Київський національний університет технологій та дизайну – ред.) за спеціальністю «дизайн одягу», тож нам будо цікаво досліджувати древні орнаменти, їх неповторну красу. Згодом ми зрозуміли, що нам замало один раз на рік писати писанки. Тож, починаючи з грудня 2011 року, ми вирішили кожного четверга збиратись на такі собі домашні писанкарські вечори. І серед друзів дуже швидко розповсюдилась новина про вечори писанкарства у Тамари.
Тож творча група «Писанкарство – відродження традиції» утворилась природньо, із любові до цього дивовижного мистецтва.
З того часу було проведено творчі і благодійні акції:
-
Майстер-клас в дитячому будинку «Мрія Переяславщини»;
-
У 2014 році з благословення Владики Агапіта ми прикрашали писанками дерево біля Михайлівського Золотоверхого собору;
-
Майстер-клас для дітей воїнів АТО та дітей-переселенців;
-
Подарували кошик писанок в Геріатричний центр у Ржищеві та ін.
Читайте за темою: Великодній кошик – народний звичай чи модний тренд?
А ще і доля нам зробила подарунок: в 2014 році через соцмережі нас побачив програміст Тімур Шакіров, що проживає в Лондоні. Хлопця настільки вразило мистецтво писанкарства, що він запропонував безкоштовно зробити сайт для творчої групи «Писанкарство – відродження традиції». Це був знак, що ми робимо щось хороше і цікаве.
Читати далі